Із сивої давнини й донині українське весілля не обходиться без короваю – символу сімейного щастя, злагоди, любові, вірності та розуміння між молодятами.

А випікати його мають щасливі у шлюбі та добрі душею жінки. Саме такі мешкають у Теплицькому районі.

– Славними майстринями з випікання хлібів у нас є Лариса Куцак з Теплика та секретар сільради Валентина Вторичко. Напекли вони книшів, запашних «снопів» із тіста, «жайворонків», які складаються із двох кусків тіста, та гусочок. До процесу випікання короваю у нас підходять із особливою відповідальністю. Завжди в тісто кладуть лише натуральні, домашні та якісні інгредієнти. Багато додають молока та яєць, тісто стає жовте та пухкіше. Мед не використовуємо. Щодо традицій, то по тому, наскільки вдався коровай, прогнозували майбутнє спільне життя подружжя. Якщо виходив не дуже вдалим, то, на відміну від інших сусідніх сіл, у селі Метанівка його дозволялося перепекти, – кажуть працівники культури. – До весілля коровай тримали у холодній хаті. Крім випічки, відроджуємо виготовлення віночків, які діляться на весільні та дівочі. До перших здебільшого брали білі та блакитні квіти, до інших – жовті. Виготовлені вони з паперу та воску за старовинними зразками майстринями Людмилою Юхимчук та Аллою Волинець, яка працює у будинку культури. Один вінок ми навіть надали на весілля у музеї Пирогово під Києвом.

Вікторія Снігур