– Близько 200 метрів землі! Саме стільки території не вистачило в селі Сологубівці, аби приєднатись до нашої об’єднаної територіальної громади…

Хоча у цьому селі усі одноголосно «за». Такий ось парадокс. А вся справа в тому, що за чинним законодавством ОТГ можуть створювати населені пункти, які дотичні одні з одним, — розповів голова Оратівської об’єднаної територіальної громади Ігор Барський. — Ми утворили нашу ОТГ у 2016 році. До нашого складу увійшли села колишньої Рожичненської сільської ради — сама Рожична та Оратівка й Угарівської сільської ради — в куточку Черкащини, Вінниччини та Київщини. В результаті межі нашої громади доходять вже й до Черкаської та Київської областей. Недарма там жартома кажуть, що «їхні півні співають на три області»!

Як приєднувались ці громади до нас? Доволі охоче… Адже один район, люди давно одні одного знають… Колишній голова Угарівської сільської ради під час процесу нашого об’єднання взагалі був на фронті. Громада й депутати в цей час сказали нам дружно «так»… Є теж бажаючі приєднуватись, але на заваді різні обставини, як, наприклад, у Сологубівці. А от у селі Лопатинці, яка межує із нами, громада теж була «за». Усі проголосували позитивно на сесії сільської ради. Вже ніби йшло до офіційного вирішення цього питання… Але в останню мить дали «задній хід», не без «сприяння» місцевих фермерів. Бо, на жаль, часто люди зневірені, впевнені, що через це об’єднання із сіл зникнуть кошти, та й самі села теж зникнуть. Але я наведу приклад. Наша громада займає одне з перших місць в області із платоспроможності (4 455 гривень на одного мешканця громади) та із річним бюджетом близько 40 мільйонів. Лише за два роки на розвиток громади ми отримали з державного бюджету близько 13 мільйонів гривень і вклали приблизно таку ж суму власних коштів. Тож, як бачите, наші населені пункти точно не зникли…