Уже рік хижачки господарюють у селі Рубань Немирівського району. Настільки стали безстрашними, що шкодять не лише на окраїнах села, а й у центрі.

Винищили половину свійської птиці. Люди в розпачі, адже власними силами не можуть вирішити цю проблему. Пробували отрутою виводити – не діє вона на них. А отрути саме для лисиць у ветаптеці не продають. Остання надія – розголос проблеми через нашу газету.

– Ось гляньте, на снігу коло хати стільки слідів від лисиць! Звідки вони – важко сказати. Але у Рубані багато пустих хат, в центрі знаходиться новобудова, і там теж чимало лисиць бачили. Ходити до села вони почали ще з вересня. Спочатку ми цього не помічали, але коли візуально зауважили, що птиці менше, забили на сполох. І що цікаво, тварини від’їдають у своїх жертв тільки голови. Після того як тушку в городі прикопують, йдуть за наступною, — розповідає місцева мешканка Валентина Данильченко. – За першу лисичку, яка, до того ж, ще й була агресивною, виявилась хитрішою я. Поки хижачка бігла за курми, із вилами її атакувала. Закрила в курнику, збіглись сусіди, і таким чином вбили її. Здавалось, що ніякої загрози вже немає. Та днями знову лисиці взялись за старе. Я тільки вигнала курей на вулицю, а хижачка як вискочила за ними, в мене ледь серце не стало. Кинулась рятувати птицю, проте відігнати її стало справжнім випробовуванням. Вона абсолютно нічого не боїться, наче в себе вдома. Щоб вийти з хати, постійно беру із собою вила. Сусіди вже ставили капкани, але результату немає. Підкладали у мертву курку отруту від жуків та голки, але руда хижачка навіть не доторкнулась. Купувати рушницю чоловік не хоче, бо був на передовій і проти насильства. Обгородити повністю обійстя теж не варіант, бо у односельчанина лисичка з легкістю долала залізобетонний паркан. Від осені ми втратили, як мінімум, 50 курей та курчат. Залишилось стільки ж. Ми живемо у селі, а скоро курки мати не будемо. Вся надія на вашу газету та мисливців, які згодяться нам допомогти. Розуміємо, що зайчик чи козуля їм вигідніше, але ж хто подумає за нас?

Забігала руда хижачка і до інших селян з вулиці Сонячної. Крім курей, знищувала і качок.

– Ще торік до нашого обійстя почали ходити лисиці. За габаритами невеликі, але які ж спритні! І беруть птиці стільки, як їм потрібно. То тепер навіть на вулиці не випускаємо. Боїмось, що хижаки переносять сказ і можуть нас покусати, — додає Валентина Касанюк.

Мешканці Рубані просять районну владу та мисливців допомогти у вирішенні наболілої проблеми, адже наслідки можуть бути серйозними. У свою чергу, фахівці у сфері зоології додають: цьогоріч популяція червоних лисів набагато збільшилася. Тваринам не вистачає їжі, тому вони змушені забігати у села.

Голова Немирівської районної організації українського товариства мисливців та рибалок Євген Панасюк повідомив журналісту, що разом із колегами працюють над вирішенням даного питання та тримають його на контролі. Чимала підтримка з боку обласної організації. Днями застрелили три лисиці у Рубані, ще одну — місцеві мисливці. Загалом за останній час 21 тушку та 9 голів здали до ветлікарні у лабораторію для дослідження. У однієї тварини виявили сказ. Раніше Євген Панасюк добився того, що за голову лисиці як заохочення мисливцям платили по 100 грн. Але останні виплати були за 2016 рік. За 2017-й обіцяли розрахуватись до кінця грудня.

Коли верстався номер, стало відомо, що у Гайсинському районі оголошено неблагополучною щодо сказу територію урочища «Скибинецька сосна» мисливських угідь Ладижинськохутірської та Губницької сільських рад. На вказаній території виявили мертвого лиса, який був хворий. У вказаних селах відловлюють та ізолюють безпритульних собак і котів.

Віталіна Трудько