Кілька днів тому у столичному більярдному клубі «Променада» на фіналі Кубка Федерації більярдного спорту України визначали кращого більярдиста.

У змаганнях взяли участь 32 кращих з найкращих гравців країни у категоріях «сеньйори» та «ветерани». Це було справжнє свято більярду, і його королем вкотре названо легендарного Анатолія Маліванчука з Шаргорода — майстра спорту, чемпіона Європи, першого і єдиного чемпіона СРСР — 1991 року та віце-чемпіона світу.

У січні йому виповнюється 73 роки, але цей чоловік, незважаючи на свій поважний вік, намагається тримати себе у чудовій формі. Бо переконаний, що природа ледарів не любить, вона їх ламає, а рух — це життя і здоров’я.

Про своє захоплення більярдом він розповідає так:

– Це, безперечно, був поклик серця. Ще в дитинстві я приходив до батька на роботу і збирав там підшипники. Директор заводу купив великого більярдного стола, щоб робітники грали в обідню перерву. Там я й навчився мистецтву гри. Зате вдома з книг я влаштовував імпровізоване поле з лузами і невеликою паличкою закочував у них підшипникові шарики. А потім мама купила для мене великий настільний більярд. У років 10 я вже грав нарівні з дорослими. У той час більярд вважався не стільки спортом, а більше розвагою, тому й тренерів не було. Я самоучка. Це тепер я вже даю майстер-класи у двох спортивних школах Вінниці. І жартома їм пояснюю, що в більярді є лише два удари: «в кишеню» і «з кишені». І такий принцип старої школи має бути визначальним у грі…

У радянські часи більярд постійно намагалися заборонити як вид спорту. Мовляв, там надто багато криміналу крутиться. Але все одно він вижив завдяки ось таким столам у клубах. І вже у 1989 році провели перший турнір, на котрий з’їхалося більше сотні королів більярду з усієї імперії. Тоді я увійшов до десятки кращих. А через два роки став першим і єдиним чемпіоном СРСР з московської піраміди. Ще через два роки став срібним призером чемпіонату світу.

Анатолій Маліванчук збудував більярдну і в рідному Шаргороді. Але нині віддав столи в оренду, а сам свій вільний час присвячує дітям та онукам.