Із Дня святого Миколая у нас в селі відбувся непередбачуваний інцидент. Довго описувати не буду, але всі ми знаємо про нашу тепер єдину церкву України. Але комусь це дуже не подобається.
І цей хтось, із Московії, оголошує «зрадниками» всіх священиків УПЦ Московського патріархату, які перейшли із громадами і храмами в єдину Українську Церкву! – спершу написав у соцмережі мешканець Стрижавки – фронтовик Грач (Андрій Грачов).
Може, вони і «зрадники», але тут одне маленьке АЛЕ! Бо вони «зрадники» «Маскви», а не України! А їхні опоненти вірно служать «руському міру» і вчора приїхали, щоб змінити у Стрижавці священика помісної церкви на свого, «промосковського»… Прості люди реально в шоці… Бо напередодні з метою залякування отця Дорофія із церкви вкрали золоту ікону Божої Матері! В поліцію ми як місцеві не пішли і вирішили самі шукати святиню по своїх каналах! І «злодії» були попереджені: ікона до світанку має повернутися до церкви! Якщо ікони немає, значить, і немає тих, хто її вкрав! У прямому сенсі цього слова!
І диво у Стрижавці сталось! Уявляєте, таке в житті буває! Бо вранці на порозі церкви знайшлась вкрадена ікона. А новий батюшка, любитель «русского міра», раптом десь загубився по дорозі… І його «охорона» із числа підданих і вірних «Маскве» теж десь «загубилася»! Хоча напередодні не пускала людей у храм в центрі Стрижавки біля базару! І поліція на це мовчки дивилась і нічого не робила… Довелось фронтовикам їхати і давати «60 секунд» любителям «русского міра» на втечу із села…
Бо ми Єдина країна і Єдина церква! Ми воювали і будемо воювати за Україну і за Віру! А ворогів, провокаторів та бандитів будемо карати жорстко! І «не по понятіях», як хотіли зайти до храму на Соборній до Симеона, а по совісті та закону воєнного стану. І тут немає політики, тут Україна і Віра. Бо з цим не жартують!!!
Бо ви перейшли всі можливі межі з викраденням ікони і блокуванням храму… Все буде Україна!
– Я повернувся із Об’єднавчого Собору в Києві 15-го, і почалось! Бо перед святом святого Миколая у пономарні нашого храму Покрови Божої Матері хтось «віджав» вікно і викрав ікону Божої Матері! Її нашому храму подарував свого часу дуже поважний парафіянин, який освятив її і привіз із Святої Землі, — розповів архімандрит Дорофій Маркевич, благочинний православних храмів Вінницького району. – І це були не злодії, бо за 8 років служби у Вінницькому районі, повірте, я бачив не одне пограбування храму… Коли виносять все підчисту! А тут все було на місці, окрім ікони! Ось таке «попередження» я отримав із своєю паствою на Миколая, щоб не переходив у ПЦУ! Скажу чесно, дійсно віруючі люди зробити таке не могли… Водночас мене лякали, що «привезуть» у храм нового священика після того, як ми прийняли спільне рішення перейти у помісну церкву і служити Україні, а не Москві…
– Як шукали ікону?
– До поліції 19 грудня я не звертався, бо ця новина із храму одразу розлетілась по селу. Прийшов сусід Андрій Грачов і сказав, що вони з фронтовиками будуть шукати святиню по своїх каналах, без поліції та СБУ… А із ними прийшли ще пару десятків хлопців з АТО, які сказали: «Нам болить за церкву! І за Україну! Бо це «скорбь» нашої громади!» І я молився зі всіх сил та надіявся, що Божа Матір повернеться до храму!
І в неділю вранці, ще до служби, ікона лежала біля криниці нашого храму! Майже ціла, тільки скло і рамку трішки пошкодили, коли її крали…
– Ситуація із викраденням ікони та спробою не пустити людей до храму помісної церкви шокувала всю Стрижавку і Вінниччину. Бо тут викрились всі ті приховані процеси і «зомбування» російської пропаганди, про які до 15 грудня відкрито не говорили, — зазначив мешканець Стрижавки, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій. – І окремо хочу сказати, що громаду села здивувала бездіяльність поліції, яка не шукала ікону, злодіїв чи «блокувальників» храму… А мовчки спостерігала за громадським порядком! Тому за помісну церкву вступились місцеві атовці — Грачов і його побратими… І як ви знаєте, ікону отцю Дорофію повернули… Точніше, перелякано підкинули під храм! Звісно, я проти самосуду та фізичного супротиву віруючих, але тут вже промайнув відкритий бандитизм, і правоохоронці просто мовчали. Тому я вдячний громаді села і виваженості отця Дорофія, які мирно «розрулили» цей конфлікт та спробу роздути «війну» на релігійному грунті на Вінниччині. І не випадково в російських ЗМІ про нашу Стрижавку миттєво написали в стилі «Націоналісти захопили православний храм…» Ви розумієте, для чого і ким це робиться?
– Скільки храмів та громад перейшли в області до помісної церкви?
– Поки що 25, і процес активно триває. Впевнений, що після отримання Томосу і православного Різдва Христового таких помісних храмів та патріотичних громад буде в рази більше…
– А як будете розбиратись із виділеними владою гектарами та ділянками під храми для МП?
– Утворення автокефальної помісної церкви викрило такі «нариви» у владі та багатьох земельно-майнових рішеннях, що ми ще довго із цим будемо розбиратись… Це тема окремої розмови вже із залученням відповідних служб…
– А посадовці і працівники ОДА і РДА Вінниччини продовжують ходити до «російської» церкви чи всі перейшли у помісну?
– Звісно, що це особиста справа кожного… Але я зустрівся із всіма головами райдержадміністрацій та почув їхню думку щодо об’єднаної церкви в Україні. Думаю, що поступово все нормалізується і люди визначаться — вони з Україною чи Москвою?
– А як бути із «агентами Кремля» у рясах, яких раптом у нас виявилось чимало?
– Скажу більше, це питання до спецслужб і їхнього фаху! Бо «33-й канал» пише про явних «агентів у рясах», а вони в цей час вільно проповідують по області чи тікають додому із повними торбами! Я вже не кажу про наші південні райони, де багато батюшок МП служать у храмах Вінниччини, а живуть у сусідньому Придністров’ї… І не виключено, що носять погони під мантіями.
Коли верстався номер, стало відомо, що до Української Православної Церкви вже приєднались такі громади: ліквідованої УПЦ МП у Вінниці — храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість», що у головному корпусі Вінницького обласного психоневрологічного диспансеру, та скельного Свято-Троїцького храму, храму Різдва Пресвятої Богородиці села Махнівки Козятинського району, сіл Тютьок, Рівця та Коло-Михайлівки Вінницького району, парафії сіл Сальника та Гущинець Калинівського району.
