Одне подружжя «довічників» не захотіло фотографуватись та розповідати. Це їхнє законне право. Інша пара коротко розповіла досить цікаву історію. Сергій, який засуджений до довічного ув’язнення, уродженець Криму. Верховним Судом АРК на початку 2000-х років був засуждений до довічного ув’язнення, — розповів заступник начальника установи Ігор Коцяк. — У нас він перебуває близько 15 років. Нас відвідують волонтери, представники громадських організацій, релігійних громад. У одній громаді працює волонтерка Наталя. Вона спілкувалась із Сергієм та засудженими. Раніше у жінки були досить серйозні проблеми, саме волонтери допомогли їй знайти себе у житті. Наталя та Сергій спершу почали листуватись. Згодом жінка приїжджала до нього на короткотермінове побачення. Вони згодом вирішили побратись. 19 грудня молодята урочисто повінчались.
Зі своєю коханою одружився засуджений відділення із господарчого обслуговування установи 25-річний вінничанин Дмитро. Молодий чоловік засуджений за крадіжки, перебував спершу у слідчому ізоляторі, а згодом — вже в установі. За гратами близько трьох років. Рідні й близькі, які підтримують хлопця, відвідують його. Є й кохана дівчина, яка й стала 19 грудня його законною дружиною. За умови подальшої зразкової поведінки хлопець матиме усі шанси достроково вийти на волю.
– Після шлюбної церемонії пари провели «медовий місяць» — три доби у спеціальних кімнатах для довготривалих побачень. Після цього чоловіки віддадуть обручки на зберігання до наших співробітників або — дружинам додому, адже за режимом установи засудженим заборонено носити ювелірні прикраси, — розповів майор внутрішньої служби Ігор Коцяк. — У нас є відповідні домовленості із міським РАЦСом, працівники якого в середньому двічі на місяць проводять у нас, за попередніми домовленостями, шлюбні церемонії. У нас в цьому році побрались 28 засуджених та ув’язнених. З них — 25 «довічників», решта — три особи, які перебувають у нашому слідчому ізоляторі.
До речі, цього року у 86-й виправній колонії Вінниці теж одружились десять засуджених.
