Банк Кредит Дніпро — один з небагатьох приватних банків з вітчизняним капіталом на українському ринку. Нещодавно акціонер прийняв рішення докапіталізувати банк, зміцнивши його позиції. Про плани розвитку, роботу з корпоративними клієнтами та тенденції у роздрібному кредитуванні розповіла Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро.

– Як Банк Кредит Дніпро почувається в умовах воєнного стану? Чи стала ця історія черговим викликом для перевірки сектору на міцність?

– Уся система, як і наш банк, сьогодні працює у звичному режимі: залучаємо депозити, видаємо кредити. Звичайно, перші дні були достатньо напруженими, переважно через нерозуміння: а що ж таке воєнний стан на практиці, як він впливає на поточні контракти, чи є форс-мажором? Були й певні побоювання можливої паніки з боку клієнтів, але такого не сталося, принаймні у нашому банку. Регулятор дуже оперативно окреслив першочергові заходи, а далі ми спостерігали за ситуацією. Нам навіть не довелося призупиняти кредитування, зважаючи на відсутність змін настроїв вкладників і на нашу комфортну позицію з точки зору ліквідності.

Безперечно, будь-яка турбулентність так чи інакше перевіряє запас міцності сектору. Зазвичай перша реакція клієнтів на ситуацію – це початок тестування банків: масові зняття готівки, по можливості й зняття депозитів. Якщо банк витримує цей перший наплив – то це переломний момент. Але цього разу навіть до такого тестування не дійшло. Люди не можуть жити у постійному стресі, що було з 2014 року – відтік депозитів, закриття банків. Сьогодні клієнти вже більш досвідчені й фінансово грамотні, а тому й не кидаються у крайнощі так легко, як раніше. До того ж банки, які лишилися на ринку, зараз об’єктивно достатньо стійкі щодо кризових явищ. Вони мають не тільки достатню ліквідність, а й досвід та розуміння, як поводитися у кризових ситуаціях, як спілкуватися з клієнтами.

Також спрацювала вчасна якісна комунікація з боку регулятора.

– Отже, банківська система довела свою спроможність протистояти викликам?

– Очевидно, що банківський сектор – це не окрема замкнута екосистема, він тісно інтегрований в економіку, переживаючи разом з нею всі злети і падіння. Українські банки вже не один десяток років працюють в умовах перманентних турбулентностей, тому навчилися коригувати свої бізнес-стратегії та ризик-апетити із макроекономічними, політичними, соціальними трендами.

Підсилення банківського нагляду з боку регулятора також підвищує резистентність сектору до зовнішніх та внутрішніх викликів. Зокрема стрес-тестування за оновленою методикою, що враховує базовий та негативний макроекономічні сценарії, дозволяє оцінити, наскільки конкретний банк і система в цілому стійкі до шоків, зокрема й виняткових, але ймовірних.

– Саме результати стрес-тестування Банку Кредит Дніпро виявили необхідність у збільшенні капіталу?

– Регулятор розуміє, що деякі невідповідні показники за результатами стрес-тестування будь-якого банку не свідчать про поточну непродуктивність бізнесу, а відображають роботу на протистояння можливим ризикам – тобто йдеться про формування додаткових резервів під потенційно ризикові кредити відповідно до вимог Нацбанку. Ми чітко виконали всі рекомендації регулятора, які отримали за результатами стрес-тестування, і подали до НБУ план реструктуризації, який передбачає програму докапіталізації. На початку листопада акціонер ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу на 1,13 млрд грн. – до майже 4 млрд грн. Докапіталізацію буде завершено в максимально стислі терміни, що автоматично поверне нормативи до прийнятних значень. Зокрема норматив адекватності капіталу Н2 вийде на рівень 11%.

– Це не дуже багато, якщо врахувати середній показник по системі – близько 16%!

– А що таке система? Наразі 60% банківського сектору – державні банки, капіталізація яких відбувається за рахунок платників податків. У нас – приватний акціонер, що «заливає» до капіталу власні кошти: за останні три роки це сумарно склало близько 100 млн доларів, а з урахуванням рішення про останню докапіталізацію – понад 140 млн доларів. За останні роки ніхто з українських інвесторів не вніс до банківського сектору більше. Це дійсно унікальний кейс для комерційного банку, особливо зважаючи на те, що йдеться саме про живі гроші, а не конвертацію субординованого боргу в капітал.

Наразі у системі працюють лише 4 великі банки з вітчизняними інвесторами – ПУМБ, ТАСКОМБАНК, «Південний» та Банк Кредит Дніпро (Ліцензія НБУ №70 від 22.10.2018 р.). Ми плануємо лишатися вагомим гравцем на ринку і суттєво зміцнити свої ринкові позиції за пріоритетними бізнес-напрямами, виправдовуючи високий рівень довіри нашого акціонера.

– Нацбанк саме зараз запроваджує новий норматив ліквідності – LCR. Як ця регуляція вплине на ринок?

– Вважаю, що норматив – правильний. Проблема відома: отримати кредити усі хочуть на кілька років, а депозити розміщують менше ніж на рік. Тому виникають розриви, так звані “гепи”, з якими Нацбанк намагається боротися. Але в одній окремій галузі ідеалу досягнути неможливо. Треба, щоб працювала економіка і фондовий ринок, у країну заходили інвестиції, зростали добробут людей і рівень довіри до системи. В таких умовах буде доступ до «довгих» грошей, а ліквідністю управляти буде легко і приємно. А наразі маємо те, що маємо. Можна сказати, що у цьому випадку вимоги НБУ легітимізували існуючі внутрішні банківські практики контролю за ліквідністю.

– Нещодавно парламент ухвалив кілька законів, спрямованих на посилення захисту прав кредиторів. Чи варто очікувати пожвавлення банківського кредитування економіки?

– Законодавство – це дуже добре, але виконання закону неодмінно стикається із вітчизняною судовою системою. Великі корпоративні позичальники навчилися судитися так, що банки роками не можуть стягнути заборгованість… Банки почнуть упевнено кредитувати, коли у них з’явиться довгостроковий ресурс і впевненість у власній захищеності. А наразі значну частину залучених ресурсів вони розміщують у безризикові депозитні сертифікати НБУ з дохідністю 16-18% річних.

– І ця дохідність зростає слідом за збільшенням облікової ставки…

– Це правда, так регулятор намагається боротися з інфляцією, але подібна політика навряд чи стимулює кредитування.

– Але ж Банк Кредит Дніпро сьогодні кредитує?

– Ми кредитуємо стратегічні для нас напрями: роздрібний сегмент, малий і середній бізнес, зокрема агросектор. Ми віримо в його важливість для розвитку вітчизняної економіки і бачимо сенс у комплексному фінансовому супроводі діяльності АПК. Ми активно зайшли на цей ринок, напрацьовуємо досвід, інвестуємо в репутацію, будуємо довгострокові відносини з клієнтами. Вже маємо матеріальні результати: з початку року портфель агрокредитів збільшився у 2,1 раза, перевищивши 570 млн грн., за підсумками року плануємо вийти на

640 млн грн.

У споживчому кредитуванні ми працюємо недавно і зростаємо швидше за ринок: із початку року наш роздрібний кредитний портфель подвоївся, зокрема портфель кеш-кредитів продемонстрував щонайменше триразове зростання. Ми вийшли на середньомісячне видавання кеш-кредитів обсягом 60 млн грн. із середнім тикетом 30 тис. грн., загальний рівень автоматизації у прийнятті рішень зріс до 75%. При цьому ми не купуємо надлишковий ризик та обираємо шлях виваженого зростання, концентруючись на швидкості та прозорості. Позичальників залучаємо не тільки через мережу відділень, яких у нас не так багато, а й через інформаційно-консультаційні центри, які відкриваємо в найкращих локаціях для нашої цільової аудиторії, за допомогою партнерів та через альтернативні канали, зокрема в Інтернеті. До речі, альтернативні канали вже залучають більшу кількість клієнтів, аніж традиційні відділення. Ми свідомо не йдемо у мережі супермаркетів, адже в кредитуванні вони не генерують бажану рентабельність, це радше можливість залучити клієнтів для майбутніх крос-продажів.

– Які ваші плани на наступний рік?

– У 2018 році обсяг нового якісного бізнесу в пріоритетних для нас напрямах подвоївся, перевищивши

1 млрд грн., і ми плануємо підсилити динаміку зростання. Вже напрацьований досвід в агросекторі будемо масштабувати на інші перспективні для української економіки галузі МСБ, для чого готуємо кілька нових цільових продуктових пропозицій. У роздрібному кредитуванні зосередимося на підсиленні аналітичного складника, підвищенні результативності каналів залучення клієнтів, розвитку партнерських відносин.

Ми щодня трансформуємося, шукаємо нові підходи, стаємо більш гнучкими для вирішення непростих завдань в умовах жорсткої ринкової конкуренції.

Джерело: видання Бізнес
від 17.12.2018 року