Подивіться на руки бійця,
На долоні в кривавих мозолях.
Так війна виглядає оця,
Ще в смертях і скалічених долях.
Таке справжнє обличчя війни,
Біль і кров, ці натруджені руки
Та короткі, уривками, сни.
І душа, що щемить від розлуки.
Героїзм на цій клятій війні
У важкій і щоденній роботі,
У тривожнім чеканні рідні,
Мозолях і кривавому поті.
В кілометрах проритих траншей,
У солдатськім терпінні і вірі.
Справжню ціну життя і людей
Пізнають на війні в повній мірі.
До розривів снарядів, гранат
Хоч і важко, потроху звикають.
Помоліться за наших солдат,
Хай їх кулі, осколки минають.
Усміхніться при зустрічі їм,
Притуливши до серця долоню.
І уклін доземний їм усім,
Що нам мир і наш спокій боронять.
Мирослава Вересюк