Голова села заявив, що збори будуть проведені повторно, згідно з законом.

У селі Лукашівка Літинського району пристрасті навколо релігійного питання почали вирувати ще з минулого четверга. Почалось все з того, що місцевий батюшка Федір Расторгуєв та парафіяни звернулись до поліції, бо начебто двері до місцевого храму свв. Кирила і Мефодія їм заблокували. Мовляв, це зробили односельчани, які бажають приєднатися до Української Помісної Церкви і мають на меті забрати церкву. Останні заявляють: священик навмисно розхитує ситуацію і налаштовує вірян, що Симеон — Іуда, а Москва – наша батьківщина. Обидві сторони вже заявили, що просто так церкву та майно в ній віддавати не збираються. На місці наші кореспонденти вислухали всі сторони конфлікту.

– Свого часу на цьому місці у 1887 році була церква, але в 1979 році її розвалили. У підвалі залишились мощі святих. Згодом тут хотіли поставити автозаправку, але ми вирішили відновити церкву. Хоч як важко не було, об’єднались і своїми силами побудували святиню. Уже я тут служу 15 років. І хто ж знав, що стануться такі події в країні. Напередодні у Лукашівці був похорон, після якого я поїхав додому. Ввечері зателефонували парафіяни та повідомили, що бачили храм відчиненим і там була касир Світлана у супроводі інших односельчан. Один із них – голова релігійної громади — тримав в руках дриль. Виникли сумніви, що ж там робили? З’ясувалось, що гості змінили замок на вхідних дверях. На других дверях просвердлили дві дірки та поставили цвяхи, щоб не можна було відкрити зсередини. Але по волі Божій так сталось, що в нас є ще треті, і від них у вищевказаних осіб ключів не було. Я їх відкрив у супроводі інших парафіян і викликав на місце касирку Світлану, аби та відкрила двері, — розповів настоятель храму протоієрей Федір Расторгуєв. — Проте вона заявила, що зробить лише після зборів. Пощастило через середні двері нарешті потрапити всередину, бо дійшло до того, що не міг взяти облачення. Тому ми зібрались із парафіянами і вирішили зняти замок і замінити їх всі, щоб таким людям, як касирка, доступу туди не було до зборів! Хай люди вирішать, чи хочуть вони стати частиною новоутвореної церкви, чи залишитись у канонічній благодатній УПЦ, яка існує на цій землі вже дуже давно. Вона знаходиться на території України під началом митрополита Онуфрія.

Підтримати священика прийшло і близько десяти парафіян, теж емоції зашкалювали. У хід пішли особисті образи, нагадування, хто скільки давав коштів на будівництво храму.

А ось Світлана Іберль, яка була касиром у храмі від 2004 року, впевнена: настоятель просто розхитує ситуацію, адже громада скоро має вирішувати, до якого патріархату приєднуватись.

– Того дня я прийшла до храму. Там зверху є ляда, з якої тягнуло холодом. Односельчанин Віталій Данилюк прийшов, щоб її поміряти для подальшої заміни. Він зварив вже саму основу. Зайшли всередину і почули, як щось стукотіло. Оскільки до вівтаря я не могла зайти, попросила чоловіка перевірити. З’ясувалось, що двері були відкриті навстіж. Може, батюшка забув їх закрити. Ми злякались, що можуть проникнути злодії, раніше вже таке було. Тому заблокували двері. Зробили дві дірки і взяли на цвяхи. Це все, що ми зробили. Ні про який захват і мови бути не може, — каже жінка. – Відколи почались події із Томосом, священик взявся проводити пропаганду. Зібрав 20 бабусь, яких налаштував, що Симеон зрадник і Москва — наша батьківщина. Але близько 80% наших селян, серед яких чимало молоді, виступають за перехід до ПЦУ. Я нічого не маю проти, бо вони, як і ми, будували цю церкву. Але вирішувати має вся громада із 250 дворів, а не ця групка.

За всіма баталіями спостерігали працівники поліції та намагались хоч якось заспокоїти людей.

– З церкви нічого не викрадено, всі цінності на місці, лише поміняний замок на дверях. Ознак кримінального правопорушення не виявлено, — повідомили правоохоронці.

12 січня у сільському клубі Лукашівки зібралась громада, аби вирішити, до якої з парафій приєднається їхня церква. Втім, серед присутніх було чимало немісцевих. Вони активно висловлювали підтримку отцю Федору та намагались сваркою зірвати слухання.

– Я ходжу в церкву 12 років з Петрика. І хоч там є розкольницька філаретівська церква, моєї ноги там не буде, — каже Надія Малиновська.

Сам настоятель виступив проти лічильної комісії і просить голосувати руками. Після того просить звернути увагу, «скільки людей за те, щоб існувала церква під головуванням Онуфрія». Інша частина людей, які виступають за Православну Церкву України, обурені такими діями: бо хіба можуть чужі люди вирішувати долю Лукашівки?

– Ми українці і маємо свою церкву підтримувати. Чого це ми маємо відстоювати російську? В Москві чогось нашої не будують. А ті, хто ще сумнівається, хай ваші діти підуть і повоюють. Тоді будете бачити, кого підтримувати, — каже жителька Лукашівки Раїса.

Зрештою, батюшка Федір та його прихильники покинули збори і хресною ходою попрямували до храму, де провели своє зібрання і обрали нового касира та «десятку». У клубі залишилась інша частина громади, яка під протокол голосувала за приєднання до Української помісної церкви. Одна із присутніх — Сніжана Медяна — навіть розплакалась.

– У мене душа болить за Україну. Наші хлопці за що там гинуть? Чому сюди приїхали люди, яких ми не бачили… Відбувся концерт, а не збори. Батюшка порозказував, як він підтримує російську церкву, і пішов собі…

Вже вранці у понеділок на сайті єпархії УПЦ МП з’являється ось така інформація: «Під час зборів громади села Лукашівки Літинського району переважна більшість учасників висловила підтримку Українській Православній Церкві та її предстоятелю Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію. Таким чином, питання можливого переходу парафії свв. Кирила і Мефодія с. Лукашівки до розкольницької ПЦУ можна вважати знятим. Парафія залишається в єдності з УПЦ».

Коли розповідаємо про цю новину сільському голові Віктору Медяному, той шокований.

– Збори навмисно зірвали, тому вони нелегітимні. Бо ні секретаря, ні голови, ні лічильної комісії не обирали. Крім того, серед присутніх було багато людей, котрі не є жителями Лукашівки. Секретар Вінницької єпархії Православної Церкви України Владислав Демченко був на місці і все це бачив на власні очі. Наразі громада збирає підписи за ПЦУ, і маємо їх передати спочатку батюшці Федору. Якщо він відмовиться служити у ПЦУ, проситимемо у Симеона нового священика.

Віталіна Володимирова