Нещодавно комісія при Президентові України вчетверте відмовила у помилуванні Ігорю Трубіціну, який за вбивство двох людей відбуває довічне покарання у Вінницькій установі виконання покарань №1.
Рідні, близькі та друзі ув’язненого обурені таким рішенням і вважають його несправедливим. Чому – розповіли нашому виданню.
– За ґратами Ігор Трубіцін перебуває близько 25 років. Пише книги, поезію, взявся випускати незалежну християнську газету «Узник», яка об’єднує людей всіх конфесій, і читають її безкоштовно в 11 країнах світу. За журналістську та редакторську дільність неодноразово Ігор Трубіцін отримував подяки від керівництва виправних установ із різних міст. Неодноразово надавав допомогу бійцям АТО, пораненим і хворим дітям. Нещодавно ув’язнений взявся за створення реабілітаційного центру у Житомирській області для тих, хто повернувся з місць позбавлення волі.
Вперше Ігор Трубіцін звернувся до Президента України про помилування у 2014 році, але отримав негативну відповідь, — розповідають рідні та близькі Ігоря Трубіціна. — Та, незважаючи на це, рук не опускав і продовжував займатись просвітницькою роботою. 13 листопада 2018 року від установи виконання покарань №1 у Вінниці були відправлені в Адміністрацію Президента України документи, в яких керівництво вже вдруге колегіально клопотало про помилування засудженого. Більш того, Ігор Трубіцін отримав позитивну характеристику від Міністерства юстиції України.
Але днями довічно засуджений отримав вчетверте відмову. Притому тільки на підставі копії вироку, ніхто навіть не намагається розібратися в тому, за яких дійсно обставин було скоєно злочин і яким став чоловік за довгі роки свого перебування у в’язниці. Пишуть лаконічно, але яскраво, щоб відразу відштовхнути заявника від його затії. Зате більше року тому було помилувано довічно засудженого Ігоря Назаренка, який мав в характеристиці стягнення і проти помилування якого була сама адміністрація установи. Його чомусь комісія порахувала безпечним для суспільства, незважаючи на те, що він засуджений за вбивство чоловіка і правоохоронця. Але, як виявилося, ми живемо не в тій країні, де присутні мораль і об’єктивність. Долі людей вирішуються через «договорняки».
Додамо, восени 2017 року в Україні було створено прецедент: уперше після скасування смертної кари довічно засуджений зміг вийти з в’язниці без президентського помилування. Ним став 44-річний Олександр Каверзін, який відбував покарання у Вінницькій колонії №1. Останній час перебував у лікарні при Стрижавській виправній колонії, бо осліп. У судовому вироку Каверзіна — понад 20 статей КК. Слідчі довели сім убивств, розбої та грабежі. Вирок — довічне ув’язнення — оголосили 13 листопада 2002-го. Каверзіна відправили в колонію Дніпропетровської області, потім перевели до Вінницької. У тюрмі поводився зухвало. За час відбування покарання 16 разів порушував режим. У 2012 році виграв Європейський суд із прав людини — звинувачував працівників міліції у знущаннях і побоях, унаслідок чого осліп. Відсудив в України 40 тис. євро. Невдовзі чоловік звернувся до спеціалізованої медичної комісії, яка підтвердила – злочинець має сліпоту на обидва ока. Він попросив суд звільнити від покарання за станом здоров’я. Суд першої інстанції не підтримав, однак Апеляційний відпустив. Втім, коли до його квартири після звільнення приїхали журналісти – побачив камеру і на тюремному жаргоні попросив не знімати. Після цього скандалу більше екс-довічник у ЗМІ «не світився». Де він нині – невідомо.
Тим часом чимало наших читачів та працівників правоохоронних органів не поділяють позитивні настрої щодо помилування. Мовляв, через напружену криміногенну ситуацію випускати таких осіб недоречно.
– Не робіть з них героїв і мучеників. Скільки невинних людей через таких гниють у землі, а вбивці досі живуть, дихають, радіють та отримують торби від родичів. Скільки коштів держава витрачає на їхнє утримання, і як тільки голова у них заболить – відразу до лікаря. У селах такої допомоги не отримують, як ці вбивці. Ми за харчування своїх дітей в школі змушені платити, а їм все безкоштовно! Думають, що почали Біблію читати і вже покаялись?..
А що думаєте ви, шановні читачі, щодо ситуації? Свої відповіді надсилайте на адресу редакції.
Віталіна Володимирова
Фото Сергія Хіміча
Я вважаю, що терба дати шанс Трубіціну. Бо чого тоді тих падлюк випускали? Вони чим достойніші?
Уважаемая редакция «33-го канала»!
Спасибо вам большое, что объективно подходите к теме пожизненного заключения. Безусловно, среди пожизненно заключённых есть те, кому место в тюрьме пожизненно. Однако если не ставить всех под одну гребёнку и рассматривать каждого осуждённого в отдельности, то можно отчётливо увидеть полный беспредел в следственной, прокурорской и судебной системах. Среди пожизненно заключённых, только по конкретным сведениям правозащитников, находятся около ста человек, которые отбывают наказание не за свои преступления, плюс те люди, которые косвенно причастны к тем или иным преступлениям, а также люди, совершившие преступления при вынужденных обстоятельствах, и те, чьё преступление по критериям уголовного кодекса не заслуживает такого наказания, как пожизненное.
Теперь что касается тех, кто, по словам комментирующих, якобы прикрывается Библией. Так вот, я вам отвечу однозначно: как говорится, в семье не без уродов, есть и такие. Но вместе с тем есть и те люди, которые впервые из-за тех или иных обстоятельств оступились, но, осознав свой тяжкий грех, покаялись и живут вполне достойной, христианской жизнью и, конечно же, заслуживают того, чтобы рано или поздно выйти на свободу и свидетельствовать людям о том, что есть Божий путь, на котором нет преступлений, коварства и зла, тем самым оберегал других людей от совершения подобных преступлений.
Для тех, кто не знает, скажу, что Господь, уже будучи распятый на кресте, простил также распятого рядом с Ним убийцу, который осознал свой грех и покаялся. Господь сказал ему: «Ныне же будешь со Мной в раю».
Так вот, у меня теперь вопрос ко всем пустозвонам и горлопанам: если Сам Господь прощает раскаявшихся убийц, то какое вы имеете право выносить свои вердикты людям, особенно те, кому никто из пожизненников ничего худого не сделал? Как сказано, «не судите, да не судимы будете, ибо каким судом судите, таким будете судимы; и какою мерою мерите, такою и вам будут мерить» (Матфея 7:1-2).
Із статею погоджуюсь.Ці особи убивали людей,таким не те щоб жити,робить те що у Китаї.Але нажаль ,велика кількість сидить довічне ,що нескоювала убивств.Приміром ,коли ловили убивцю Онопрієнка у кінці 90р.Нажаль за його трупи,відсиділо 35 чоловік,троїх міліція замучила,інші покінчили самогубством,коли врешті і найшли Онопрієнка.Невинних ніхто і невипустив..і неоправдав .Така наша судова система.Самі тюремнимники вивчаючи справи,довічників.Приходят до висновку ,невиноватий.І їх велика кількість,різні цифри називають.Але їх ніхто невипусти,тому що при звільнені вони будут,подавать у евро суд на відшкодування,а це пятно нашим слідчим,суддям, прокурорам.Які одержали персональні пенсії,деж.відзнаки,підвищення у посадах.Це пятно на всю цю систему.І ГАРАНТ сам нерішає ,невинних випустить,переглянувши ,справи.А розглядають ,ті які отримали підвищення усі блага.І вони на своїх ,колег суддів міліці. Прокуратуру ,копать ями небудут.Як кажуть.ворон ворону ,око невиклює.Як вони ,випустят невинних які сидят,для них це позор ,перед світом.Випустивши невиновних,садить усіх міліцію,судів,прокурорів,які скалічили життя невинних.А гаранту ,такий розклад невигідний.Що він буде казать перед всім світом.І позор ,силовикам ,перед громадянами.Одних посадили ,щоб бізнес,відібрать,другі були неугодні ці системі.
Так велика кількість довічників,що руки у крові..Ніхто це незаперечує.
Але і сидять що ,вони чисті перед Богом.А наші бандітські системі ,вони на волі недоречні.Начнуть ,копать на всю теперішню систему.Довіра народу до поліції,судів, прокуратури.НИЖЧЕ ПЛІНТУСА.
Піднять усі справи,і дать народу на обговорення.Так їм цим ,,швеям”які зшивали справи ,начнуця самосуди.Ця система боїться.І невинних ,випускать і несобираєця.
Мені таких людей зовсім не шкода і я категорично проти щоб їх випускали. Такі люди не змінюються.
Господь возьмёт в Свою команду ничего не значащее и посрамит тех, кто о себе высшего мнения чем о других. Будьте милостивы. Господь в силах взять каменное сердце и дать платяное.
Если осужден справедливо,то должен сидеть пожизненно! Пусть и дальше газеты выпускает. Ведь убитые этим нелюдем люди не воскреснут. И его помощь больным и раненым ну никак не умаляет его вины.
Підтримую
Хочется у Вас спросить, уважаемый Виталий: а Вы что, судья, праведник или святой? С чего Вы вдруг, не зная лично человека, нелюдем его называете?! Вы что, его уголовное дело знаете досконально? С чего вдруг такие выводы!
Вы вот публично горлопаните, что такие люди должны сидеть пожизненно. А что Вы сами сделали в своей жизни такое, чтобы в нашем обществе сократилась преступность, или, быть может, Вы помогаете больным детям, раненым, что имеете право так судить о людях? А я Вам отвечу: Вы ничего не сделали для общества такого, чтобы оно хоть немножко стало чище. Поэтому советую Вам покаяться и не осуждать других.
Господь, будучи на земле, сказал для таких, как Вы: «Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии» (Луки 15:7).