«Є новина, що депутати райради проголосували за закриття Липовецької районної лікарні. Залишать тільки поліклініку і хірургію. Виходить, що ми залишимось без інфекційного (яке зараз забите хворими), без пологового, без кардіологічного. Тепер доведеться вмирати або їхати в інші райони. Це – геноцид!» — обурюється Вероніка Шульц.

Підлила олії у вогонь і новина, що кілька днів тому прямісінько посеред ночі комісія з департаменту охорони здоров’я ОДА зненацька нагрянула до лікарні з перевіркою.

– Ми живемо самі. Щоразу викликати «швидку» доводиться, бо у мене часто пускається кровотеча. Якщо у мене заберуть лікарню, то заберуть і моє життя. Ми з чоловіком хворіємо серцевими хворобами, він переніс два інфаркти, — розповідає Галина Чухно. — На наші пенсії не наїздишся ні до Вінниці, ні до Іллінців. Так ще ж кошти на лікування потрібні. Що нам робити?

З такими настроями сотні липівчан та мешканців навколишніх сіл прийшли на колегію до райдержадміністрації послухати, чого ж, власне, досягла протягом останнього року районна медицина? Керівник районної первинки радо відзвітував, що зроблено, скільки оргтехніки закуплено, скільки договорів на обслуговування укладено.

Первинка вже сформувалася, і лікарі почали отримувати зарплати по 13 тисяч гривень, медсестри — по 9 тисяч.

Олександр Дмитрук, головний лікар районної лікарні, розповів, що питання реорганізації лікарні було затверджене сесією ще у липні минулого року. Лікарня мала перетворитися на комунальне некомерційне підприємство.

«Ми вже зареєструвалися в Єдиному державному реєстрі. Цього року маємо отримати ліцензію на право медичної практики. Потім мова піде про забезпечення наших лікарів оргтехнікою, котрі будуть називатися лікарями-консультантами вторинного рівня. Минулого року ми купили 9 комп’ютерів. Вдалося минулого року закупити і медичного обладнання на 3 мільйони гривень (пересувний рентгенапарат, коагулятор, електрокардіографи) і замінити вікна. Звичайно, всі неоднозначно сприймають ситуацію, котра склалася довкола лікарні. Але, повірте, ми намагаємося максимально зберегти колектив і працювати так, як це було до цих пір, — запевнив головний лікар. — Всіх хворих з гострою патологією відправляємо у Вінницю, у спеціалізовані диспансери.

У нас є проблеми кадрового забезпечення. Це стосується фахівців з надання екстреної та невідкладної допомоги — гінекологія та акушерство, хірургія, анестезіологія та реанімація (всього два анестезіологи у Липовці та один у Турбові). Тому надавати якісну допомогу в екстрених випадках наша лікарня не готова. Та вирішальне слово залишається за пацієнтом, котрий має право вибору. Зате у нашій лікарні — єдиній на кілька районів – було збудоване типове інфекційне відділення, котре відповідає усім нормам».

– А чому вся найкраща апаратура, котру ви закупили, знаходиться у Турбівській лікарні?

Адже у Липовці центральна лікарня! Чи не тому, що ваша дружина там головний лікар? Кажете — поділили порівну? Але ми того обладнання не бачили! Чому ви там підпрацьовуєте хірургом, і як все можете встигати? Чому ви вигнали усіх стоматологів і залишили тільки одного на неповний оклад? А до єдиного окуліста черга не зникає! Чому ваш службовий автомобіль випалює 5 тонн пального на рік? Чому не передбачене житло для медпрацівника, котрого можна було б запросити до Липовця? Чи не тому молоді лікарі всі перейшли на роботу до Іллінців? Чому харчування в лікарні гірше, ніж у в’язниці? Чому наша лікарня не така, як в Іллінцях? Якщо вже когось виганяти — то це вас! — вигукували в залі обурені липівчани.

«Резонне запитання — чому у Липовці не така лікарня, як в Іллінцях, — зауважила директор департаменту охорони здоров’я ОДА Людмила Грабович. — Комп’ютери і обладнання — це добре. Але людей хвилюють не господарські проблеми. Я не почула від первинки, скільки грошей виділено на хворих з цукровим діабетом і чи є у вас проблеми. Не почула про гроші на ліки з гіпертонії, бронхіальної астми та інших захворювань. Жодних новин про імунізацію. Щодо вторинки… Всім давно відомо, що ваша лікарня, як і інші, належить місцевим громадам. І департамент охорони здоров’я, і навіть обласне керівництво не мають юридичного права закривати ваші заклади. Тому, коли пишуть на сайтах і підбурюють — то це суцільна брехня. Я була у вашій лікарні. І кілька років тому була величезна комісія, ми все перевірили, виявили всі недоліки, зустрілися з керівництвом району, надали довідку, де вказано, що добре і що погано. І рекомендації, як все виправити. Але нас ніхто не почув.

Більше того, екстрена медична допомога, про яку говорив головний лікар, не належить до компетенції ні вашої місцевої влади, ні лікарні. Вона підпорядкована голові ОДА і Президенту. А департамент управляє нею. Тому, куди возити людей при екстреній медичній допомозі, вирішує вже не громада і не головний лікар. Коли людина в комі після важкої травми, ніхто не буде запитувати, куди її везти, а повезуть туди, де є можливість надати якісну медичну допомогу. З вашої лікарні, як і ще з 8 лікарень області знятий біозв’язок надання екстреної медичної допомоги.

Це політравми після автокатастроф, важкі інсульти, кровотечі, інфаркти, важкі випадки акушерства і тяжкі випадки з дітьми. Ці функції надали Іллінцям і Вінниці, де рівень кваліфікації значно вищий. Коли мені повідомили про бунти і пости, я вночі взяла двох своїх заступників і приїхала перевірити. До слова, ми за останній рік 12 районів вночі перевірили. О першій годині ночі ми приїхали в Іллінці. Там теж не все так добре. Але через 5 хвилин переді мною були чергові лікарі, лаборанти і медсестри у повній готовності, разом з головним лікарем.

О другій годині ночі ми приїхали в Липовецьку лікарню. Ледь відшукали лікарню та приймальне відділення — жодного вказівника немає. Від основних корпусів далеко. Лікар і медсестра, причому дуже фахова, на місці. Заходилися дзвонити головному лікарю та начмеду, але марно. Ви хочете надавати медичну допомогу? Але немає реанімаційного відділення! І фахівців, котрі б цілодобово там чергували! У Турбові немає педіатра. А головний лікар, знаючи, що педіатр звільняється, не поставив департамент до відома, щоб ми могли знайти фахівця.

Щодо планового лікування: вас влаштовує — приходьте і лікуйтеся. А про екстрену допомогу мови не може бути. Бо є один дуже важливий аргумент — останні чотири випадки смерті у вашій лікарні. Хворий 1972 року народження лікувався від негоспітальної пневмонії. Лікарі не оцінили ступінь ураження серцево-судинної системи, не виявлено збудника, антибіотикова терапія не відповідала важкості стану пацієнта. А потім було незрозуміло, чи хворий сам покинув відділення, чи його відпустили, але того ж дня лікарі констатували смерть… Ще одну хвору доставили з інсультом. Лікарі не змогли надати їй кваліфіковану допомогу, і її у важкому стані виписали додому, де вона й померла. Померла і дитина, котру лікарі непрофесійно рятували… Одним словом — лікарня небезпечна для пацієнтів. Якби місцева влада звернулася до нас раніше, ми б знайшли головного лікаря. Так само, як знайшли для Ладижинської лікарні. І міський голова, аби зацікавити його працювати на громаду, відразу виділив йому квартиру і автомобіль».

Отримавши стільки відвертості, липівчани вирішили — змусити депутатів районної ради найближчим часом достроково розірвати контракт з головним лікарем районки і дуже сподіваються, що до Липовця прийде справжній фахівець.