– Спільно з «Укртрансбезпекою» здійснено 164 перевірки, виявлено 528 порушень, проведено два конкурси, в котрих переможцями стали 34 суб’єкти. Галузь розвивається, впроваджується GPS-технологія, щоб був дистанційний контроль за надання послуги перевезення, відкрито оперативно-диспетчерський центр. Зараз під GPS-моніторингом перебуває 316 транспортних засобів. Перевізники дуже задоволені, бо це була їхня пропозиція. І перевізникам потрібно починати з себе, аби менше скоювати ДТП і перевозити пасажирів не в дірявих автобусах, а в комфортабельному транспорті. — розповів Сергій Волков, але на запитання про мережу маршрутів та їхню кількість відповісти конкретно не зміг.

– Як можна проводити конкурс на маршрути, не маючи затвердженої мережі? Вона є, але її не оприлюднюють, бо так зручніше щось «мутити»? — допитувався правозахисник Олег Долінський. — І в чому позитив запровадження GPS, коли й без цих витрат проблем на перевезеннях більш ніж вистачає? Під цю програму зібрано багато коштів перевізників, і всі витрати лягають на плечі споживачів. Як перевіряються організатором перевезень умови конкурсу? Як стало зрозуміло трохи згодом, маючи один техпаспорт на всіх про те, що автотранспортний засіб обладнаний для перевезення інвалідів, вигравав певний перевізник, але після цього організатор не перевіряв, чи справді все відповідає дійсності? Через це районні автопарки залишалися без маршрутів, а певні особи, котрі є фігурантами кримінального провадження, чогось спокійно працюють на маршрутах, порушуючи умови конкурсу. Це неприпустимо, щоб у наш час села були відірваними від цивілізації через відсутність транспорту!

– Ви категорично відмовляєтеся чути громадськість, — заявила директору департаменту перевізник з Чечельника Ірина Шпильова, котра, крім цього, ще й голова Спілки пасажирських перевізників України, голова Асоціації перевізників Вінниччини. — Ніколи регіон не буде розвиватися, якщо не буде належної маршрутної мережі. Ніхто не знає, де хто їздить і на чому. Завдяки вашій недолугій політиці районні автопарки доводяться до банкрутства. Треба чути ринок! Це соціально відповідальний бізнес, тут не можна мовчати!

– З 2003 року мій чоловік викупив районне АТП, я працювала у нього медпрацівником, випускала водіїв на лінію. Паралельно вивчала транспортне законодавство, щоб допомагати йому в роботі. Це нелегкий шматок хліба. Але тепер всі найбільш прибуткові маршрути віддані вінницьким перевізникам, котрі навіть матеріально-технічної бази не мають, — розповіла Ірина Шпильова вже після засідання ради, з котрої її свого часу намагалися вивести через дуже незручні запитання. — На якій підставі продовжуються якісь маршрути? Чому під маршрутами, котрим вже років по 50, з’являються якісь інші? І як в таких умовах існувати районним автопаркам? Чим виплачувати зарплати? Колись у рамках програми «Сільський автобус» ми запропонували замовнику перевезень обслуговувати село Демівку, де не було транспортного сполучення. Ми накатували цей маршрут роками, потім купили в кредит «Богдан», потроху почали оновлювати базу. І тут раптом знаходиться якийсь вінницький перевізник, котрий показує, що в нього нібито в райагробуді орендована база (хоча такої комісія не знайшла), і виграє конкурс на маршрут!

– Те, що конкурси на маршрутні перевезення у нас проводяться непрозоро — це факт, — додає правозахисник Олег Долінський. — Ринок перевезень на Вінниччині поділений між кількома перевізниками і… контролюється обласною владою! Вмикається телефонне право і напряму диктується районам, хто має виграти конкурс. Виграти чесно якийсь прибутковий маршрут вінницькому перевізнику практично нереально, бо він не має бази, не має технічних умов, передбачених умовами конкурсу (котрі, до речі, часто змінюються), не має достатньої кількості працівників. Але чомусь виходить, що 13 маршрутів з 16, які є в районі, виграють вінницькі перевізники.. Тим часом районні перевізники занепадають, втрачають робочі місця, район втрачає частину прибутків і якісне транспортне сполучення. Намагалися піднімати питання по Ямполю та інших районах, але в облдержадміністрації їм порадили звертатися до суду.

А моє питання по GPS зовсім не випадкове, це окрема проблема! «Геніальність» схеми утримання кримінального контролю за ринком автобусних пасажирських перевезень області полягає в зобов’язанні усіх перевізників встановити у підконтрольної фірми-прокладки. І не просто встановити, а ще й сплачувати за це щомісячно кошти приватній фірмі за те, що вона буде їх контролювати. Для видимості легалізації схеми скористались майданчиком конкурс через «Прозорро» — закупівля послуг з обробки даних. За ці послуги з бюджету області планували віддати 15000 грн. У результаті «конкурсу» «виграли» дві фірми, котрі контролюються одним з вінницьких перевізників. А департамент розсилає листи перевізникам області листи з погрозами, що, в разі невстановлення GPS, на вказаних фірмах з ними будуть розірвані договори на перевезення пасажирів. Встановлення GPS-приладів є прогресивним способом контролю і може стати ефективним засобом забезпечення виконання правил гри на ринку автобусних пасажирських перевезень. Коли ж в контролери протиправно записується замовник та ще й включає в цей процес приватну фірму-прокладку – це відверта корупція та нерівні умови ведення бізнесу.