Хліб — усьому голова. Ним зустрічають шанованих гостей, проводжають у далеку дорогу, благословляють молоду пару на щасливе подружнє життя. Пекти весільний коровай — справа непроста. Але зі всім цим на відмінно справляється господиня Тетяна Шпак із села Бубнівка Гайсинського району.

– Щодо обрядових різдвяних хлібів, то в наших краях завжди пекли «двоповерхові» калачі: на одну поплітку накладали іншу, клали калач на покуття, де стояла посудина (на сіні) з кутею. На Святий вечір випікали із дріжджового тіста «гусочок», ними пригощали дітей і давали колядникам, які приносили вечерю. На Стрітення готували пряники-медівники, а на Сорок святих — «жайворонка». А ось коровай на весілля завжди печуть у четвер.

І право на це надається молодицям, що добре живуть зі своїми чоловіками (у парі), розчиняють коровай, співають пісень, – розповіла Тетяна Шпак. — Щодо рецепта, то потрібно пікілограма дріжджів розвести склянкою теплої сироватки, додати трішки цукру і муки. Хай все підійде. Сухе тепле борошно просіяти. Щоб коровай не лопав, до нього потрібно робити запару. Тоді додати здобу: розтерті 2 пачки маргарину і одну пачку масла, збиті 40 яєць (20 лише жовтки і 20 разом із білками), 2 літри цукру, чарку горілки або коньяку, ванілін за смаком. Посередині виробу має бути найбільша квітка (шишка), яку при роздачі короваю вручають молодим. Кладуть у неї монетку для багатства. Хто з молодих знайде її, той буде розпоряджатись сімейними фінансами. Коровай прикрашають листочками, виноградом, ружами, кривульками, шишечками, квітами, пташками.

Вікторія Снігур