Надія Кушнір із села Гнаткова Томашпільського району без сліз не може згадувати про свою доньку Світлану. Остання працювала вчителькою молодших класів і користувалась повагою серед людей. Але три місяці тому через конфлікт із батьком учениці у неї стався інсульт. За життя 46-річної жінки боролись у районній лікарні, але всі намагання виявились марними. Рідні вчительки весь цей час вимагають справедливого розслідування ситуації, адже в офіційній довідці вказано, що причиною смерті став гіпертонічний криз! Все це, за їхніми словами, банальна відписка, аби причетні не були притягнуті до відповідальності.
– Світлана успішно закінчила Вінницький педагогічний інститут. Вийшла заміж за трудягу-тракториста Петра та не могла натішитись первістком Наталією. Побудували хатину, тримали худобу і жили душа в душу. Після декрету стала працювати у школі в Гнаткові. Світлана була сильною вчителькою, про що свідчать її грамоти та вдячні учні. Якщо якісь питання виникали в школі, то завжди легко їх вирішувала. Все це відбувалось на моїх очах, бо я у цій школі працюю прибиральницею.
Два роки тому сталась біда — помер її чоловік Петро, тромб обірвався. Це був великий стрес, але вона його мужньо пережила, мала плани на майбутнє. Відтоді єдиною втіхою для моєї Світлани були донька та внучок, якого вона повела навчатись у рідну школу. Тримала вона восьмеро поросят, два бики, кролики та город. На серйозні проблеми здоров’я ніколи не скаржилась і навіть таблетки в сумочці не носила. Зрозуміло, що інколи турбував біль у голові та тиск, але таке в кожної другої жінки після 45, — зі сльозами розповідає матір покійної Надія Кушнір. — 23 листопада під час уроку фізкультури Світлана залишилась сама з двома класами, тому що інша вчителька — Наталія Лісовенко — пішла у своїх справах. Діти грались з м’ячем і випадково вдарили ним у вухо п’ятикласниці Поліні. Дівчинка попросила полити його холодною водою. Але Світлана радила дочекатись їхньої вчительки, боялась лишати інших учнів самими. На це дитина обізвала педагога «слабою на голову». Після того Світлана підійшла до дівчинки і легенько взяла її за кофтинку. Хотіла перепитати, чи це справді так. Втім, дитина побігла жалітись своїй рідній тітці Марині Олександрівні, яка працювала у школі психологом.
Вона прибігла і при всіх дітях стала сваритись із Світланою та принижувати. Але моя донька-вчителька не хотіла конфліктів і попросила пробачення у Поліни. Все було нормально, тільки тітка-психолог постійно чіплялась. Проте 3 грудня із заробітків повернувся батько дівчинки Сергій і прийшов до навчального закладу. Якраз тоді був ярмарок, де діти представляли свої вироби. Світлана тоді мала чудовий настрій, принесла торт. Очевидці казали, що ще тоді чоловік тягав вчительку за рукав і вимагав, аби ще раз просила вибачення перед дітьми. Зрештою, вони пішли до кабінету директорки. Вже там дівчинка стала жалітись, що після того як Світлана взяла її за кофтинку, на животі утворилась біла плямка. Хоча жодної експертизи ніхто не робив і не зафіксовано тілесних ушкоджень. Батько Сергій сильно кричав та розмахував кулаками. Для моєї доньки це було шоком. Чоловік навіть замахувався, але директорка вчасно стала між ними та розборонила. Світлана почервоніла як рак та пішла. Як йшла коридором, то сказала, що такої страшної та агресивної людини ще не бачила. Мала на меті розрахуватись, бо батько учениці вимагав тільки звільнення. Після того Світлана сіла у класі писати пояснювальну. За кілька хвилин впала ручка і дістати вона її вже не могла. Дочці стало зле, очі скляні. На місце прибігла сімейний лікар, приїхала «швидка допомога». Світлану забрали до Томашпільської районної лікарні, де зафіксували ще й різке підвищення цукру у крові. А це вже свідчить, що був стрес!
У медзакладі Світлана Олійник провела 17 днів. До свідомості не приходила.
– В останні дні життя була висока температура, обкладали льодом, а Світлана горіла. Напередодні ноги вкрились трупними плямами. Вранці 20 грудня серце Світлани зупинилось. Та й на цьому закінчилось і моє життя. На похороні були сотні людей, всю труну заклали живими квітами. Поховали жінку біля коханого Петра. Ви б бачили, як голосила донька Наталія, яка залишилась круглою сиротою у 27 років. До цих пір перед нами ніхто не вибачився, — плаче Надія Кушнір. — Крім того, ми звертались до управління праці, відділу освіти, аби отримати страховку і хоч трохи повернути кошти, витрачені на лікування. Проте у відповіді йшлось, що Світлана померла не через нещасний випадок, а внаслідок хвороби, за яку не передбачені виплати. У висновках йшлось про те, що ніхто ні в чому не винен. За що моя донька померла і чому за це ніхто не відповів? Не могла вона отримати той інсульт, якби її не зацькували!
Співробітниці школи Олена Маслій, Ганна Яковенчук та Наталія Комісарчук пригадують:
– Коли Світлана вийшла з кабінету директорки, то не могла у телефоні розібрати букви. Налякана, обличчя було фіолетовим, губа набік. Жалілась, що знову «розборки» у школі і їй погано! І батько дівчинки, який родом із сусіднього села й має запальну вдачу, кричав та махав руками.
Директор Гнатківської школи Лариса Марущак ось як прокоментувала ситуацію.
– 23 листопада я приїхала до школи в кінці робочого дня, бо була у відділі освіти. Завуч та інші учасники конфлікту у пояснювальних записках відтворили мені ситуацію. Після взаємних претензій педагог відразу вибачилась перед Поліною. Того дня інцидент був вичерпаний. 3 грудня, до школи прийшов тато дівчини. Попросив мого втручання і захотів написати заяву.
Це було його право, згідно з законом про звернення громадян. Покликала Світлану Іванівну. Чоловік емоційно висловлював свої претензії, жестикулював руками. Поряд сиділа його донька Поліна і стверджувала, що не обзивала вчительку. Тоді показала жовту пляму, яка начебто виникла після синця. Але звернула увагу, що утворився він не в тому місці, як казали раніше. Батько вимагав розслідування. Світлана Іванівна відповіла, що раніше вибачилась й інцидент вичерпаний. Але чоловік вимагав зробити це в класі.
Вчителька запитала у нього: «Будеш мене бити? То бий!» При цих словах я скочила між ними, бо ж мені не треба насилля. Після того усі учасники інциденту, в тому числі батько із донькою, пішли писати пояснювальну. Вчителька Світлана Іванівна попрямувала до свого класу також письмово давати пояснення. Там їй і стало зле, ми викликали лікарів і з роботи її забрали до реанімації. На другий день до школи прийшов батько дівчинки. Забрав заяву. Марина Олександрівна написала заяву на звільнення з посади практичного психолога, оскільки це була посада за сумісництвом, і вона ще працювала вчителькою, залишилась на посаді. Догани їй ми не давали. Ситуацію розглядали на педагогічній раді. Вже після смерті колеги за заявою її доньки приїжджала комісія із районного відділу освіти. Із її висновками сторони ознайомлені.
Батьки п’ятикласниці Полінки спілкуватись із журналістами не захотіли. Телефоном мама дівчинки Світлана Олександрівна ось що сказала.
– Знаєте, тема дуже болюча, навіть не хочу говорити. Пройшло вже кілька місяців, але ми вже не живемо тим життям, котрим жили раніше. Всі ті слова, які лунають від рідних покійної в нашу адресу, безслідно не проходять для нашого здоров’я та родини. Якщо та сторона хоче цієї статті, хай буде. Ми нічого не будемо спростовувати і розказувати. Додамо лише, що досі дивно, чому тоді на уроці фізкультури було дві вчительки і одна залишила свій клас. Чому ніхто тоді цим не цікавився і не розбирався. Думаю, що у цій ситуації директор більше вам надасть інформації….
У Томашпільському районному відділі освіти підтвердили, що 28 січня створена комісія була у школі в Гнаткові.
– Світлана Олійник мала загальний стаж роботи за професією 23 роки 4 місяці. За результатами атестації 2018 року її нагородили грамотою від департаменту освіти та науки ОДА. Щороку педагог отримувала винагороду за сумлінну працю. Ні до адміністрації навчального закладу, ні до відділу освіти протягом останніх 5 років не надходило письмових скарг від Світлани Іванівни про факт її системного переслідування. Щодо інциденту, то 3 грудня дирекцією було розпочато розслідування. Розслідування за зверненням батька не продовжувалось з етичних міркувань — хвороби Світлани Іванівни. 20 грудня вчителька померла, про що директор школи повідомила до управління Держпраці у Вінницькій області. У роз’ясненні йдеться, що погіршення стану здоров’я вчительки початкових класів виникло на грунті гіпертонічної хвороби. Якщо мова йде про загальне захворювання, а не вплив на нього шкідливих виробничих факторів, створення комісії з розслідування зазначеним порядком не передбачено.
Тим часом рідні Світлани Олійник вже готують заяву до поліції та прокуратури, адже не згідні з висновками фахівців і вважають, що вчительку до такого стану довели.
Вікторія Снігур
Вічна пам’ять
На-жаль , в нашій державі , вчитель ніхто і ніщо.Система навчання довела вчительку до смерті, а винуватців не буде.Співчуваю близьким.
якщо не наказати ВИННОГО (неадекватного)будуть страждати і інші вчителі,адже,не факт,що в майбутньому у нього та його дочки знову не з’являться претензії до чергової “жертви “!!!
Дуже шкода! А таких не адекватних батьків потрібно наказувати.
Искренне жаль, но кто ответит за это?
Навряд. Зараз всі будуть звалювати провину один на одного, а те що людину довели до цвинтаря, то таке..