– Дуже багато наших колег емігрували в Ізраїль, США, Німеччину, Канаду та інші країни, — розповів Олександр Плисюк, один з організаторів цьогорічної вінницької «скульожки». — А тепер всі вони хочуть побачитись, поспілкуватись, згадати молоді роки, згадати тих, кого вже немає серед нас…

Олександр Плисюк — відомий вінницький гітарист. Починав він у шкільній музгрупі «Школьник» у 2-й школі. Потім були «Вінницький телеграф» (ресторан «Вінниця»), ВІА «Інтеграл», група «Да! Это мы!» (Вінницький політех), ВІА «»Красные маки» (Вінницький універмаг) та ін.

– У 1968-му у 2-й школі ми самотужки зробили першу бас-гітару — деко від альта, гриф із груші. Струни відкусили у шкільному піаніно, благо їх там було багато. Але тільки почали підтягувати струни — вся гітара склалась навпіл! Нічого, переробили… Зате коли ми виступили на шкільному новорічному балу з піснями Beatles, Animals — це була просто бомба, приголомшливий успіх! Втім, педрада нас засудила і поставила ЧОТИРИ за поведінку! — із посмішкою згадує Олександр Плисюк.

Розквіт весільної музики у Вінниці припав на 60-70-ті роки, тоді в «Україні», «Південному Бузі», «Першотравневому» і «Жовтневому» могли зіграти, або як тоді казали, злабати будь-який хіт на замовлення! Артистів називали лабухами, але насправді серед них були справжні віртуози, музиканти найвищого класу, такі, як легендарний скрипаль Юхим Пельцман із «України». Старші вінничани, які добре пам’ятають Фіму-віртуоза, асоціюють його із скульптурою бронзового маестро біля вежі.

– Моє музичне життя було дуже насиченим, мені пощастило грати із талановитими музикантами, як кажуть, «від Бога», — продовжив Олександр Плисюк. — Серед них — брати Юра і Володя Кафельникови, Саша Якимець, Федя Крижанівський, Гена Морев, Юра Черевик, Алік Рогозинський, Гена Чудаков, Саша Остапов, Женя Куценко, Саша Больменко, Сеня Рудман, Наум Горин, Льоня Поліщук, Боря Савчук, Семен Бондаревський, Боря Мегриш, дядя Митя Бондаревський, Вітя Андросов, Шурик Лобанов, Едуард Ляшко, Вася Немченко, Боря Тарасюк, Ігор Огороднійчук, Борис Зель, Фіма Шестун, Міша Голдуотер, Толя Лемберський. Як не віддати належне Дмитру Бондаревському, організатору весільних оркестрів, де він грав разом з трьома синами, а його дружина була ударником! А як не вшанувати Михайла Малишенка, колишнього директора Вінницького універмагу, який всіма силами підтримував ВІА «Червоні маки»! А як не згадати всесвітньовідомого співака Еміля Горовця, уродженця Гайсина, котрий емігрував у США, але Вінницю любив усією душею і не раз у нас виступав!

Пізніше, коли «грянули» дискотеки і електронні записи, багато музикантів залишились без роботи. Вони тусувались біля парку Горького, щоб поскаржитись, «поскулити», знайти якийсь заробіток. Це і була знаменита вінницька «скульожка».

Вінницький оргкомітет підготував програму майбутньої зустрічі, яка розрахована на три дні. 6 червня музиканти з різних країн світу, екс-вінничани, зберуться біля Літнього театру у парку. Вечір проведуть в одному із вінницьких ресторанів. 7 червня запланований великий концерт у МПМ «Зоря» і танці під живу музику. А 8 червня — зустрічі з друзями та вільний час.

…Сьогодні Олександр Плисюк збирає матеріали для майбутньої книги про розвиток музичної культури на Поділлі, про музичні школи, музучилище у Тульчині, про відомих вінницьких виконавців, про сучасних молодих музикантів. Просить надсилати інформацію, фото на електронну пошту sanyaplisyik@ukr.net…