Гурт «Gipsy voice» із Могилева-Подільського називають одним із найкращих у Вінницькій області, і все це присмачене циганським стилем та неймовірно крутим вокалом Миколи Запорожана, який своїм тембром та капелюхом чимось нагадує Адріано Челентано. Нещодавно чоловік підкорив відомий проект «Голос країни» та отримав схвальні відгуки від суворих журі. В ексклюзивному інтерв’ю нашому кореспонденту він розповів усі подробиці.
– Моє коріння із тодішньої радянської Молдови – містечка Бричани. Родина була багатодітною – 5 братів та дві сестри. Згадати є що, але то було зовсім інше життя, не таке, як тепер. Мама мала чарівний голос. Батько працював на кузні, — починає розмову Микола Запорожан. – Музика – це моя любов та життя. Скільки себе пам’ятаю, постійно співав та грав. Причому, не маючи спеціалізованої освіти. Так історично склалось, що наш народ свободолюбивий і, мабуть, саме тому пише надзвичайно цікаву музику!
– А коли Ви стали виступати не сольно, а майже всією родиною?
– Із дружиною Сільвією нам Бог подарував трьох синів. І я знав, що гідно виховати їх – це важка праця. Тому був з ними строгим і вчив жити по совісті. Бо часто є такі діти, які виростають і йдуть з родини. А мої сини слухняні і завжди поряд. Для них я авторитет і щасливий, бо вони зрозуміли, що теж є творчими людьми. Так склались життєві обставини, що довгі роки ми жили у Казахстані і в 2001 році із старшим сином заснували дует «Ром», що символізував нашу національність. Та йшов час, ми переїхали до Могилева-Подільського. Молодші хлопці підростали і теж постійно цікавились музикою. Мені бракувало хороших музикантів, і так у нас народився гурт «Gipsy voice», солістом якого я став. 35 – річний син Євграф грає на клавішних, 28-річний Ніко — соло-гітарист, 26-річний Олександр грає на бас-гітарі. Усі троє ще й мені підспівують. Пісні та музику ми пишемо самі, також займаємось аранжуванням. Свою назву наш гурт отримав недарма, адже у перекладі з англійської означає «циганський голос».
– Розкажіть детальніше про свої пісні. Альбом уже випустили? Де виступали?
– Нашого творчого доробку вистачить на 4-5 альбомів, але зараз робимо все, аби незабаром офіційно презентувати дебютний. Туди увійдуть авторські пісні українською та кілька російською мовою. Вони про життя, кохання, щастя, про все добре, що нас оточує. У більшості наш народ асоціюється із «Ай нанэ». Насправді це не так. Ми – універсальні виконавці, пишемо сучасну музику із циганською подачею. Восени минулого року
ми презентували кліп на хіт Shakira «Waka waka». До зйомок запросили студентів-іноземців із медичного університету, котрі так, як і ми, обожнюють співати та грати на інструментах. Кавер вийшов неймовірним, і ми його навіть відправили співачці Shakira. Вона відгукнулась та подякувала.
Щодо виступів, то співали на одній сцені із багатьма зірками. Гастролювали ми у країнах СНД, Європі, скрізь гарно зустрічали.
– Днями ви стали героєм шоу «Голос країни». Розкажіть, як туди потрапили.
– Спочатку ми спробували свої сили в минулому році на проекті «Х-фактор». Наш гурт «Gipsy voice» виконував авторську пісню і отримав три «так». Тільки Андрію Данилку чомусь не сподобалось. Але далі із незрозумілих нам причин не пройшли, проте рук не опустили. Далі взялись штурмувати сцену «Голосу країни», але вже виступав сам, бо можна було тільки сольно. За кулісами вболівала вся родина. Обернувся Потап, який не шкодував компліментів та дав мудрі настанови. Далі ділитись подробицями не можу, адже шоу ще триває.
– Як проводите вільний час? Мабуть, збираєтесь всі у великому будинку?
– Залишилась батьківська хата у Молдові, і намагаємось туди їздити. У Могилеві-Подільському маємо квартиру. Розумієте, ми все життя кочували та виступали з концертами. На одному місці не стоїмо. А за великим будинком треба слідкувати як за дитиною, тому це не для нас. Та коли вдома, то це справжнє свято. У трьох синів є вже власні сім’ї, і ми дуже любимо збиратись за столом та співати. Свого часу дружина Сільвія виступала із балетом, тому вона доповнює наші пісні танцями. А все це в поєднанні зі смачними наїдками української пісні на циганський лад – суцільне задоволення.
Віталіна Трудько
