Причинами стрімкого скорочення чисельності населення вважають перевагу смертності над народжуваністю. Так, у порівнянні з 2017 роком, на Вінниччині впродовж 2018 року народилося майже на півтори тисячі немовлят менше. У 2018 році народилося 12 769 дітей, а померло за цей час майже вдвічі більше. Збільшення кількості немовлят, у порівнянні з 2017 роком, було зареєстровано лише у двох районах області – Могилів-Подільскому та Оратівському.

За рік на Вінниччині померла 24 341 особа, що на 275 людей більше, ніж у 2017 році. Найбільше померло людей у м. Вінниця – 3 750, Козятинському та Жмеринському районах – 1 198 та 1 170 відповідно.

Високі показники від’ємного природнього прироста були зареєстровані у Погребищенському районі – 13,39; Чернівецькому – 12,90; Муровано-Куриловецькому – 12,53.

Аби вирівняти демографічну ситуацію, необхідно, щоб у кожній сім’ї народжувалося по 2-3 дитини. В іншому випадку, смертність і надалі перевищуватиме народжуваність, адже людей похилого віку на 50 відсотків більше, ніж решти населення.

За даними українських вчених, з року в рік здоров’я дітей погіршується.

Більше половини дошкільнят мають хронічну патологію: у 60,5 % із них діагностують хвороби органів дихання – переважно хронічні тонзиліти, аденоїдити; у 57 % — зміни опорно-рухової системи; у 36% — серцево-судинні відхилення; 11 % мають ендокринні порушення; 10 % — порушення нервової системи; на ожиріння страждає приблизно 39 % дошкільнят.

Дослідження переконують, що 44 % хлопчиків і 19 % дівчаток, які стають першокласниками у 6-річному віці – не готові до школи фізично.

В області, як і по країні в цілому, продовжують зберігатися високі показники загальної та первинної захворюваності дітей, підлітків та дорослих.

Загальна захворюваність дітей віком від 0 до 14 років в 2018 році становила – 17 418,8 ‰ (у 2017 році – 18 977 ‰).

На першому місці знаходиться Гайсинський район, показник загальної захворюваності у 2018 році сягнув – 21 388 ‰ ( у 2017 – 23 093 ‰). Зазначений показник можна пояснити наявністю кваліфікованих спеціалістів та доступністю медичного обслуговування дітей.

Високі показники також були зареєстровані у Піщанському районі – 20 557 ‰ та у Теплицькому районі – 20 545 ‰.

Найнижчі рівні захворюваності реєструються у Вінницькому районі – 11 619 ‰, Хмільницькому районі – 13 843 ‰, Козятинському районі – 14 340 ‰.

Низька захворюваність сільських дітей, що має місце в деяких районах, не відображає дійсного стану їх здоров’я. Це може свідчити про низьку соціальну свідомість батьків, недостатній матеріальний стан сімей, обмежений доступ значної частини населення села до медичної допомоги.

У структурі поширеності захворювань дітей від 0 до 14 років по Вінницькій  області:

• на першому місці знаходяться хвороби органів дихання – 9 86 1‰;
• на другому місці знаходяться хвороби кістково-м`язової системи – 1 131 ‰;
• на третьому місці знаходяться хвороби ока та придаткового апарату – 897 ‰;
• на четвертому місці знаходяться хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин – 740 ‰;
• на п’ятому місці знаходяться хвороби органів травлення – 682 ‰;
• на шостому місці знаходяться хвороби кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму – 681 ‰.

Впродовж 2018 року поступово зростали у дітей такі “дорослі” хвороби, як: виразки шлунку та 12-палої кишки з 2 ‰ до 2,3 ‰; хронічні гепатити з 0,8 ‰ до 1,1 ‰; жовчокам’яна хвороба з 1,8 ‰ до 1,9 ‰; цукровий діабет з 10,0 ‰ до 11,8 ‰.

Високою залишається динаміка показників патологічної ураженості дітей.

За рік навчання у школі зниження гостроти зору збільшується з 3,3 до 5,2 %; порушення осанки з 2,8 до 5,0 %; у 4 % дітей 6–річного віку реєструються дефекти мови.

Загальна захворюваність підлітків 15-17 років становить 22 913 ‰ (у 2017 році – 23 020 ‰).

Враховуючи потужне навантаження у навчальних закладах, неконтрольований час використання різноманітних гаджетів та мобільних телефонів, показник міопії (короткозорість) зріс до 690 ‰.

Зросли показники захворювання органів дихання з 8 938 ‰ до 9 380 ‰: різко зросли показники захворювання на бронхіальну астму та алергічні риніти.

Здоров’я дитини формується під впливом багатьох чинників, але головним із них є харчування.

Останнім часом, у школярів харчові переваги стають все більше пов’язані з модними харчовими продуктами “снекової” групи. Таке харчування сприяє формуванню у дітей неправильних харчових звичок, зниженню індексу здоров’я та підвищенню ризику розвитку хронічних захворювань.

Відсутність дієвого контролю за якістю харчування підлітків призвела до зростання показників захворювання на виразку шлунку та 12-палої кишки  з 21 до 24 ‰; диспепсії з 46 до 50 ‰; функціональних розладів шлунку з 175 до 197 ‰.

Загальна захворюваність дорослих також залишається досить високою і становить 18 950 ‰.

У 2018 році показник новоутворень – 593 ‰; показники інсулінозалежного діабету зросли з 18,3 ‰ до 19,2 ‰; продовжують рости показники захворювання на пневмонію – 56,1 ‰.

Внаслідок неправильного харчування та малорухливого способу життя поступово зростають показники ожиріння дорослого населення області, у 2018 році цей показник становив 542 ‰.

Уроджені аномалії, деформації і хромосомні порушення також мають тенденцію до зростання – з 20,7 ‰ до 21,8 ‰.

Враховуючи наявність цілого ряду негативних факторів навколишнього середовища та їх вплив на організм, можливе погіршення стану здоров’я населення, але при умові запобігання шкідливого впливу таких факторів, показники захворюваності будуть стабілізуватися.

Наталка РОМАНЮК