– Віталій не раз захищав Україну на фронті. 13 липня 2015 року, повертаючись з війни додому, потрапив у страшну аварію на Полтавщині, коли в автобус із вінничанами врізалась фура, — розповіли однополчани Віталія. — Тоді загинув наш боєць Сергій Павлюк. Віталій, який сидів від нього трохи подалі, дивом не отримав жодної подряпини. Старший брат бійця — теж офіцер Національної гвардії, служить у в/ч 3008.
Згодом Віталій був поранений під час резонансного нападу ув’язнених на конвой. Неподалік станції Скібнева «зеки», яких очолив матьорий рецидивіст на прізвисько Годзілла, накинулись на конвой, який очолював тоді Віталій…
– Годзілла душив сержанта, відібрав його табельну зброю та почав стріляти у наших бійців. Поранив юного строковика, а згодом мене — в плече та руку. «Зеки» взяли в заручники одного з бійців та втекли, — розповідав тоді Віталій нашому кореспонденту. — Втім, гвардійці поранили одного втікача та не дали утекти ще п’ятьом етапованим. Лікарі оперували мене близько чотирьох годин. Медики, волонтери, колектив частини разом шукали сироватку, аби запобігти зараженню крові. Лікарі врятували ногу солдата Олександра Поліщука, адже була висока ймовірність її ампутації…
Згодом військова прокуратура Хмельницького гарнізону відкрила слідство «за фактом недбалого ставлення службових осіб в/ч 3008 до служби, що спричинило тяжкі наслідки». І помічника начальника планової варти — заступника командира взводу суд визнав винним та присудив штраф у 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 21 250 гривень. Більше обвинувачених не було. Як зрозуміло з вироку, йдеться про бійця, на якого першим напав зек, відібравши його зброю…
А от справу втечі ув’язнених, яких, на щастя, усіх затримали, досі розглядає суд. Нині бійці ніяк не коментують трагічний випадок зі своїм товаришем. Не розуміють, чому так вчинив із собою досвідчений боєць.
– Триває наше службове розслідування та слідство поліції. Поки нічого не можемо сказати, — пояснив начальник прес-служби Західного територіального угруповання Національної гвардії України, якому підпорядкована в/ч 3008, Олег Тіхов. — Колектив управління та в/ч висловлює щирі співчуття рідним й близьким нашого побратима. Один із його колег припускає, що Віталій так вчинив, бо не погоджувався із несправедливим, на його думку, вироком суду.
Олександр ЯВОРСЬКИЙ
