– У нашому селі Трудовому мешкає більше 400 чоловік. Ветерани, працівники, родини. Керівники обласної пенітенціарної служби кажуть, що колонію законсервували і при потребі можуть відновити, — обурені Віктор Довганюк, Микола Бугера, Володимир Пальчик та інш. — Насправді з промислової зони вже вивезли та здали на металобрухт устаткування. Немає освітлення, опалення. У приміщенні роти охорони на сто осіб — голі стіни… Валиться дах трьох цехів, руйнуються гаражі, знищено склад паливно-мастильних матеріалів, їдальню. З 50 автомобілів лишилось десять. На брухт здали навіть металеву огорожу між цехами та казармами для ув’язнених. У руїнах підсобне господарство.

Після закриття установи у нас організували державне підприємство «ДКВС України ВК-59». Воно проводить нам водопостачання. Але від обслуговування водовідведення вони відмовились. На бухгалтерському балансі Піщанської селищної ради не перебуваємо. Колонія вибірково списала зі свого балансу очисні споруди й каналізаційні мережі. Не передано у комунальну власність асенізаторну, сміттєзбиральну машини. Ми залишились із аварійною каналізацією. У вересні минулого року відходи залили штаб колонії, пошту, фельдшерсько-акушерський пункт у центрі села! Екологічна катастрофа. Ми скидались по 50-25 гривень з родини, аби «НП» ліквідували!

– У нас є водойма. Ми гуртом зарибили став, обладнали місце відпочинку. Нині воду з колонії до ставу не подають. Став висихає. У спортивній залі валиться дах… Люди не можуть користуватись лазнею, клубом колонії. Акт прийому передачі рухомого та нерухомого майна з балансу установи до селищної ради підписали 20 січня 1999 року. Незрозуміло, чому тодішні посадовці установи та селищної ради їх не виконали. Ми просимо владу, управління з питань виконання покарань, Міністерство юстиції України терміново вирішити питання передачі об’єктів у комунальну власність або здати у оренду! Та головне питання — водовідведення та кому ми за це маємо офіційно платити.

За установою налічується більше 169 га землі, з якої більше 104 га — орної. 50 гектарів керівництво управління за тиждень здало у оренду — до 21 грудня 2027 року — агрофірмі з Крижополя! А більше 22 га під житловими будинками, дитячим садком досі не можуть передати! Піщанська селищна рада хоче допомогти нам. Але вони не можуть опікуватись об’єктами не на їхньому балансі. Ми звертались до народного депутата Юрія Македона, заступника голови Мінюсту України Дениса Чернишова. Марно! Лише відписки та «співчуття». А ми у цьому році «святкуватимо» 60 років нашій колонії на її руїнах…

– Під боком у нас Придністров’я. Там російські війська, які можуть вдарити нам у спину. Чому б у колишній колонії не створити військову частину? Тут до тисячі чоловік можна поселити!

Голова Піщанської райради Дмитро Чвалюк свого часу працював у колонії — з водія до начальника. Він теж стурбований ситуацією.

– Питання із об’єктами та майбутнім колонії треба терміново вирішувати разом. Там більше 200 осіб лишились без роботи, тож зростає соціальна напруга.

– Ми продовжуємо розглядати варіанти залучення інвесторів, ведемо перемовини з Міноборони про військову частину на базі колонії. Минулого року в Україні закрили більше 30 колоній. Ми єдині у Піщанці зберегли виробництво та робочі місця! Вже випустили продукції десь на мільйон гривень. Але люди не хочуть йти до нас на роботу. Хоча є вакансії, офіційне працевлаштування! У використання ДП ми передамо й підсобне господарство, — пояснили у відділі організації діяльності підприємств Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації. — Ми підтримуємо пропозицію передачі у комунальну власність на користь територіальної громади земельних ділянок, де розташовані житлові будинки, прибудинкових територій та частину автодоріг…

Про очисні споруди. У червні 2002 року рішенням сесії Піщанської селищної ради вони разом із мережами водопостачання та водовідведення були передані до комунальної власності територіальної громади. Тож вирішення цього питання у компетенції селищної ради та її комунального підприємства. Піщанська РДА відмовилась бути головним розпорядником коштів, що виділяла держава на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення робіт із будівництва очисних споруд у селі. РДА передала ці повноваження головному облуправлінню житлово-комунального господарства, енергетики та зв’язку. Управління у 2009 році виступило замовником на виготовлення документації та головним розпорядником коштів. Але нині громада не оплачує послуги водовідведення. Це не дає змоги провести роботи із обслуговування мереж.

Про спортивну залу, їдальню і т.д. Державне підприємство «ДКВС України ВК-59» не має можливості провести їхній ремонт, бо ці об’єкти не перебувають на їхньому балансі. Ремонт за рахунок або силами ДП є нецільовим використанням державних коштів, за що передбачена кримінальна відповідальність…

– Насправді на балансі у нас каналізаційних споруд з Трудового немає. Як і їхніх систем водопостачання. Була державна програма із відновлення каналізації, але з початком війни її згорнули. Ми готові зайнятись цими питаннями, — заперечив селищний голова Піщанки Петро Гройсман. — Хай вирішать спершу це питання «нагорі», тоді наш «Водоканал» візьме їх на обслуговування. Буде тоді чіткий тариф за послуги з водопостачання та водовідведення, субвенція на здешевлення тарифу.