Аргументи про наживання заступника голови Адміністрації Президента та його синів із бізнес-партнерами, серед яких феесбешники Росії, на воєнних схемах, те, як вони сплавляли армії неякісне устаткування, наварюючи до 8 разів на контрабанді з Росії і заробляючи на цьому мільярди — дійшли у душі кожного українця межі терпіння…

Пройдіться Вінницею – її цими днями рясно розмалювали новітнім графіті – «Свинарчуків до суду», «Геть свинарчуків із влади», «Президенте, посади своїх друзів-Свинарчуків».

Їй-бо, дивишся на ці «лощені» обличчя, що не пройшли і близько горнила страшної війни, не намуляли у берцах мозолі і, як в народі кажуть, «й не нюхали пороху», і думаєш: а як взагалі могла така далека від професіоналізму і ще більша від моральності людина курувати Оборонпром? Як могли її «маленькі» 21- 25-річні дітки вже із такими великими «свинячими рилами аморальності» бути почесними послами? І так вільно робити мільярдні ґешефти на крові?

Я, як і кожен журналіст, знаю більше, аніж те, що оприлюднено, «щоб не заробити мільйонні штрафи» ЗМІ через продажні суди… Тому знаю і те, звідки потрапила до журналістів ця вбивча для кожного не лише українця – морального світу – інформаційна бомба…

Неважко здогадатись, що її надали розчаровані, але професійні правоохоронці, які ще в 2015-му вийшли на слід цих свинських перевертнів. Але їм закрили рота… Неважко здогадатись, що «під сукно» її поклав якийсь найголовніший прокурор! А він виконав наказ ще якогось найголовнішого…

Ось подивись: в багатій Америці власний політтехнолог могутнього Трампа вже в тюрмі за несплачені податки в казну з кількох мільйонів заробленого в Україні «чорного кешу»…

А в бідній Україні за 800 мільйонів, мільярди – повна свобода…

Немає, напевно, зараз небайдужої людини, яка б не коментувала цю «справу Свинарчуків». Вона вже стала уособленням всього корупційного клану, який розповзся Україною вже навіть за роки війни. І він дійсно вражає своєю ницістю, підступною дволикістю навіть бувалих. Бо ж наживаються вже на крові та смертях народу. Тепер всі вони вже не бариги – свинарчуки!!!

Знаєте, як коментують «справу Свинарчуків» мої колеги зі світу?

– У нас за таке мародерство вже розстріляли б, – кажуть турки.

– У нас би повісили, – це в Арабських Еміратах.

– У нас сіли б на три пожиттєвих терміни, – кажуть американці…

А у нас амариканський посол «від імені Трампа і конгресу США» особисто мала вимагати негайного розслідування з ультиматумом владі. І це дуже боляче, що не через уособлення відповідальності перед народом, а саме через страх перед американцями і, напевно, зібраним компроматом розпочалось слідство.

Бо ж не просто так, виявляється, навіть до передової не може доїхати нова техніка та «швидкі», перебиваються номери на застарілій техніці — це «в схемах свинарчуків».

В останній День захисника Вітчизни я була разом із батьками вбитих дітей на алеї, де похоронені наші воїни, їхні сини.

Застиглі навічно в граніті стоять молоді, як дуби, хлопці та чоловіки… А їх обнімають і цілують посивілі від горя батьки, молоденькі вдови, сироти-дітки… Вже немає у них сліз – лише стогін виривається до небес…

А в скронях пульсують їхні розповіді:

про місцевого нардепа із кімнатою задекларованого налу, який відмовив синові-розвіднику оббити бронею та полатати їхнє «вєтхиньке армійське авто». Ото й розстріляли їх впритул під Дебальцевом.

Це в наших вінничан заглох старенький БТР, тому всіх танкістів добивали нелюди вже на землі….

В іншого героя-земляка був Іловайський котел… Це коли інший «свинарчук-генерал» так намагався вислужитись за «дострокового генерала», що позбирав з передової кращу техніку на парад… У нас у редакції учасник оборони Савур-могили, який бачив перетин кордону російськими військами, криком кричав, що вони щоденно повідомляли вище керівництво про це. Але ніхто не почув, бо куратор армії – мільярдер, бізнес якого зосереджений і на Вінниччині, пішов на власній яхті в море. Інші – оформляли офшори… Всі вони вже засвічені в тому інформвибуху справи Свинарчуків.

Знаю, як вже місцеві свинарчуки послали на передову наш місцевий полк без бронежилетів і кевларових касок. А коли заявила по це, місцевий тиловик розмахував перед очима інструкціями і обіцяв «притягнути», бо ж за ними це зовсім «не положено»… А лише зимова чи літня форма одягу. А це у тій страшній м’ясорубці могло гарантувати лише одне – похоронний одяг… Я, не повіривши очам, прочитала їх вже через півроку війни… І побачила, що вони датовані ще за Януковича, і там дійсно досі було «не положено». Такі інструкції міг зберегти лише зрадник України. І вже навіть за браковані бронежилети, що прострілювались і призводили до загибелі наших бійців, закуплені місцевою владою, досі ніхто не відповів.

А ще здогадуюсь, як і кожен із вас, скількома тими свинарчуками ще кишать наші військові і державні установи, що працюють за великі чи надвеликі гроші на ворога чи власну кишеню. Чого гріха таїти, розвелось їх як у владі, так і в опозиційних партіях і в громадських організаціях. Торгують Україною, честю і совістю, торгують довірою виборців. Всім не можна мати зиск. Люди дешевіють – гроші дорожчають, – так вже жартують у нас.

– Знаєте, якби мій син послухався наказу із Генштабу і не розташував на ніч свій полк на старому кладовищі – з них ніхто б не залишився живим, – ділилась мати вінницького героя. Бо там, де мали бути вони – по наводці розстріляли все живе.

Скільки ж ми через ось ці зради, заробітки на крові, злочинне нехлюйство чи профнепридатність «куплених генералів та полковників» на чолі бригад та військових частин, бариг, «рішал» і завербованих чи явних феесбешників втратили життів!

Коли взятий курс на свиноферму – поголів’я блискавично зростає!

Справа свинарчуків стала справжнім випробуванням як для влади, так і народу. Бо світ дав зрозуміти: ось вам останній шанс, щоб ми не забули про вас надовго як про прогнилу країну, яка потопила свинством Революцію гідності. Настав час Президенту негайно посадити тих трьох обіцяних своїх друзів. Але вже далеко не трьох…

Бо я, тисячі, сотні тисяч і десятки мільйонів, весь народ України не розуміє, чому ми виробляємо найкращі у світі танки «Оплот», але вони йдуть на експорт захищати чужі країни, в яких немає війни, а біля наших воріт «начеку» сотні російських танків, що готові за першою ж командою розпочати повномасштабну війну, а проти них – ось такі «доукомплектовані», що можуть заглохнути на полі бою, беушки. Я не розумію, чому в час війни з потугами йдуть розслідування вибухів арсеналів, у т. ч. і Калинівського, і «ніхто не винен». А у сусіднього арсеналу – взагалі начальник «сексуально озабочений»…

Ми кажемо про «нехорошу» Меркель, Макрона, які чогось перестали допомагати Україні?

А ви бачили їхні доходи? Та вони «гола ніщета» – керівники багатих і процвітаючих країн – в порівнянні із нашими мільярдерами злиденної України. Ви бачили в списку найбагатших людей світу хоч одного поляка, фіна, угорця, чеха? Їх там немає. Зате нам до найближчої Польщі, кажуть, 50 років бігти. А до США — цілих сто.

Є і анекдотична складова у цій історії – ви хоч із Свинарчуків ставайте гладковськими і навіть золотковськими… Не допоможе. Бо свинство — воно в душі, а не в паспорті.

І з цього приводу вже став гуляти анекдот. У рік Свині вже свині країни не витримали і помстились тим, хто спочатку зганьбив «національний продукт», а потім поспішив відректись, змінивши прізвища. Але після цього скандалу вони вже стануть не лише свинарчуками навічно.

Це поганяло увійде в історію України як гіркий неологізм її драматичного становлення – як кравчучки і кучмовози, проффесори, тушки і тітушки. А тепер ось і свинарчуки.

Заслужений журналіст України