Тоді медики допомогли Інні, — згадує жінка. – Того дня вранці донька пішла на роботу. Близько 11-ї години колега терміново привіз Інну додому. Знову високий тиск — 160 на 100… Я сусідку покликала на допомогу. Удвох намагались допомогти Інні…

Інна випила таблетки, які приймала від тиску та головного болю. Марно! Я телефонувала до «швидкої допомоги». Більше години обривала телефон, а диспетчер казала єдине: «Бригада виїхала, чекайте!» Ми чекали, поки донька кричала від болю. Близько 12 години приїхала… наша сімейний лікар Людмила Рогатюк, якій за 70 років. Із медсестрою… Послухала Інну — «із серцем та легенями все добре…» Жодних процедур, аби збити тиск – уколів, крапельниць не робила. Медсестра шукала ліки, але лікарка сказала їй: «У нас нічого немає». Але ж медики були на машині, то невже їм важко було поїхати до аптеки та купити потрібні ліки? Чи відвезти Інну до лікарні – нашої міської, до районної — Липовця, до Вінниці? Ми самі могли б знайти машину чи заплатити за бензин, але ж вірили медикам… Інна крутилась на всі боки від болю. А медики лише дивились… Інна померла. На наших очах та очах 15-річної доньки Каріни.

Смерть вродливої молодої жінки шокувала увесь Турбів. Мати впевнена – нині медики намагаються скинути з себе відповідальність за надзвичайну подію.

– Ще ми побивались біля тіла Інни, а лікар казала, що «не треба направляти покійну на судмедекспертизу, я напишу, як треба…» Вона забрала усі медичні картки, довідки Інни, знімок МРТ, що донька робила нещодавно. Тож судмедекспертизу не проводили. Але у причині смерті лікар написала… «рак другої стадії». Це цинічна брехня… Вже після смерті уся ліва частина тіла доньки посиніла. Від ніг до голови… Хіба це рак? Колись Інні видаляли родимку на обличчі, то лишився набряк, — плаче Лідія Ковтонюк. — Може, була пухлина, але це не може раптово вбити мою доньку! То хіба сімейний лікар уповноважена діагностувати онкохворобу? Тим більше, лише за знімком МРТ… Тут схоже на інсульт чи інфаркт… Можливо, тромб обірвався через високий тиск, серце не витримало. На похороні доньки була й медик – друг нашої родини. Побачивши Інну, вона відразу сказала, що це був інсульт або серцева хвороба…

Але у довідці лікар ані слова не вказала за тиск, інсульт, інфаркт. Збрехала, аби зняти з себе відповідальність? Згодом я випадково зустріла ту медсестру. Вона тихцем зізналась, що у них насправді тоді була магнезія, інші ліки від тиску. Чому ж лікар не рятувала мою дитину до останнього? Хай яка не була б хвороба. Я поховала тата та брата, бачила, як медики не відходили від смертельно хворих, незважаючи на все!

І ще важливе питання — чому до нас так і не приїхала «швидка допомога», а прислали сімейного лікаря? Хто відповість за смерть моєї єдиної доньки? 15-річна дівчинка залишилась без мами… Каріна досі не оговталась від пережитого жахіття…

– Був виклик до потерпілої об 11.16 з приводу головного болю та підвищення артеріального тиску внаслідок важкого хронічного захворювання. Згідно з «Критеріями розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені» до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1119, такий виклик є неекстреним та підлягає у робочий час переадресації до сімейного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги. Тож диспетчер перенаправила звернення та пояснила заявникам, — повідомив головний лікар КУ ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Анатолій Пірникоза. — О 12.05 було знову звернення щодо невиїзду бригади. Диспетчер повторно пояснила, що виклик має бути обслужений сімейним лікарем протягом години згідно з нормативами. О 13.06 знову телефонувала мати хворої — за її словами, приїхала сімейний лікар, у якої «немає чим надати медичну допомогу, їм ліків не видають, вони не мають чим вколоти». Диспетчер повторно зареєструвала виклик… Але вже о 13.10 мати хворої відмовилась від виклику в зв’язку зі смертю дочки…

Стосовно виїзду нашої бригади до даної громадянки в грудні 2018 року. Виклик був 23 грудня теж з приводу підвищення артеріального тиску. Це було в неділю, тому його обслуговувала наша бригада. Адже у неробочий час центру первинної медико-санітарної допомоги — увечері, вночі, святкові та вихідні дні, усі виклики – екстрені та неекстрені, обслуговуються нами.

– Так, до хворої виїжджали наші медичні працівники. Спершу хвора жалілась на високий тиск. Після того як вона вжила ліки, тиск нормалізувався. Раптово жінці різко погіршало. Наскільки мені відомо, наші працівники почали терміново робити реанімаційні заходи, але жінка, на жаль, померла. Медики діяли згідно з усіма нормами та інструкціями, — відповіла в.о. головного лікаря Липовецького районного центру надання первинної медико-санітарної допомоги Наталя Маркевич. — Я ще маю поспілкуватись із рідними й близькими покійної, своїми працівниками, ретельно вивчити медичні картки жінки. Тоді вже можна буде зробити якісь остаточні висновки.

Мати Інни готова надалі відстоювати справедливість та звертатись до правоохоронців.

– Працівники поліції зафіксували факт смерті жінки. Якщо ж рідні й близькі покійної мають сумніви щодо причин та обставин її смерті чи якості надання медичної допомоги, вони повинні звернутись до нас із офіційною заявою. Тоді будемо займатись, — пояснив начальник районної поліції Павло Дармограй.

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.