Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.

В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Нещодавно у столиці презентували своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. Безумновно, не обійшлось без Вінниччини.

– Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка штапівкою, настилання, верхошов, зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових мережок. Більшість автентичних сорочок Вінниччини оброблені саме низинкою. Поряд з основними швами застосовувались і допоміжні — вишивка штапівкою, шов «уперед голкою», контурні шви, якими обрамлювали і з’єднували окремі елементи композиції. Темно-вишнева та червоно-чорна гами, де домінував чорний. Ритмічне чергування двох кольорів у квадратах. Улюбленим був колір стиглого жита у поєднанні із чорним. Додавали також невеликі зелені і жовті елементи, – розповіли дослідники вишиванки.

Валентина Лісова