Я знаю багато прикладів про хороших свекрух і тещ, але розповісти хочу про класику. В одній родині росла донька. Була вона дитина слухняна, усе погоджувала з батьками. Навчалася в тому вузі, який вибрали батьки. Мати рекомендувала, за кого заміж вийти.
Молода сім’я залишилася жити з батьками дружини. Та недовго мир і злагода тривали в домі. Теща прискіпливо придивлялася до зятя, змушувала його виконувати свої різні примхи. Коли ж дочка була вагітна, то обов’язком зятя стало прибирання квартири. А одного разу, коли він мив підлогу, тещі здалося, що щось не так. Вона вирвала мокру ганчірку з рук зятя і вдарила його нею, примовляючи, що Бог послав їй ледачого зятя. Він стояв мокрий, розгублений, а потім шарпнув ганчірку з тещиних рук і ляснув нею об підлогу.
Потім вийшов з дому. В цей день теща сама домивала підлогу, ходила в магазин. Після всього перев’язала голову і лягла на дивані. Коли прийшла донька, почала голосно скаржитися, мовляв, зять хотів її побити. 3 цього дня між тещею і зятем почалася справжня війна. Коли теща посилала (вона ніколи не просила) кудись зятя, то він відповідав, що буде виконувати прохання своєї жінки. Теща зверталась до нього, щоб витрусив доріжки чи попилососив. Зять відповідав, що буде допомагати тільки своїй дружині. Коли в хаті з’явилося немовля, він прав пелюшки, бігав зранку по молоко, але тещиних вказівок не виконував, і теща, забувши, що вона сама його вибрала за зятя, тепер ладна була його з хати вигнати.
Коли зять сказав, що їде у відрядження за кордон, то теща сказала: «Щоб ти звідти не вернувся». Зять, звичайно, повернувся на радість всім. А згодом купив дачу, де проводив із своєю сім’єю вільний час. Теща свою злобу перекинула на дочку. Її все нервувало: і те, що дочка весела, і те, що вона щось пошепки сказала своєму чоловікові. А між тим молоді між собою завжди ладили і жили дружно.
Якось вирішили взяти тещу з собою на дачу. Нехай на природі відпочине. Теща людина немолода. Молоді пообідали, їм нічого, а у тещі живіт розболівся, і це знову стало причиною для війни. Тепер теща розповідала, що зять хотів її отруїти. З тих пір тещу на дачу не брали.
Тепер не тільки зять, але й дочка і онуки стали ворогами для неї. Вже й рідня втрутилась. Радять роз’їхатись. Купити тещі однокімнатну квартиру, хай собі живе сама, або залишити тещу в цій, а самим перейти жити в інше місце. Теща знову в крик: «Як я буду жити сама?! Ви хочете мене, стару, залишити саму?!»
Ось такий цей трикутник, і ніяк його розв’язати не можна. Хоча, який же це трикутник. Тут дві паралелі: на одній сім’я дочки, а на другій теща.
А як би було все мирно ї добре, якби теща зрозуміла, що в дім прийшов не зять, а син, і ставилася б до нього відповідно!
Тетяна Ковальчук