Велике горе сталось у родині Лещенків із села Криківці Немирівського району. Раптово пішов з життя їхній 18-річний син Іван. Рідні та близькі впевнені, що юнака можна було врятувати, якби на виклик приїхала «швидка допомога». А так втрачено дорогоцінні хвилини, і родина вимагає встановити причетних і щоб вони були покарані. Хто відповідатиме за смерть молодої людини і які вже перші висновки розслідування — намагався з’ясувати наш журналіст.

– Ваня після школи навчався на другому курсі ПТУ у Вороновиці. Мріяв отримати фах шофера та працювати за спеціальністю. Був скромним, спокійним, не лежав у лікарні та на здоров’я не скаржився. У січні цього року син приїхав на канікули, аби побути із нами та двома братами. Ввечері 13 січня Ваня повернувся з вулиці, і я звернув увагу, що з ним щось відбувається. Він хитався, ледве дійшов до дивана та приліг. Алкоголю він не вживав, не палив. Коли запитав, що сталось, син став скаржитись на біль в голові та животі. Ми зателефонували до місцевої фельдшерки Алли Мартинюк і виїхали до амбулаторії, де вона на нас чекала. Медична працівниця відкрила двері автівки і без жодного огляду та маніпуляцій винесла вердикт, мовляв, везіть сина до районної лікарні, а сама тим часом викличе «швидку допомогу», аби їхала назустріч. Бо ж кожна хвилинка дорога, — із сумом розповідає згорьований батько Анатолій Лещенко. — До Немирова від села 25 кілометрів. Дорогою до мене зателефонували з невідомого номера і запитали, як наші справи і де ми. Я пояснив, що проїхали не дуже багато, адже відстань чимала і погода зимна… Сину ставало все гірше, і він вже не міг сидіти. Благав я врятувати мою дитину. Коли вже дістався до станції швидкої допомоги, помітив на місці два їхніх автомобілі. Мені сказали звернутись до приймального відділення ЦРЛ. Ваня самостійно вже не міг йти, я його підтримував. Після того сина забрали до реанімаційного відділення, перед тим запитавши, чи мав він проблеми із серцем. Десь за годину-півтори вийшли медики і повідомили, що Ваню не змогли врятувати. Серце зупинилось… У висновках судово-медичної експертизи йшлось про те, що причиною смерті став гострий панкреонекроз, кровотеча у шлунку. Все, що було далі, пам’ятаю наче у жахливому сні…

Поховали Івана Лещенка у весільному костюмі та з короваєм. Аби віддати йому шану, зібрались сотні людей, було море квітів та сліз… Батьки наче вмить почорніли від горя. Та тепер для них почалась боротьба із халатністю медичних працівників та покарання винуватців.

– Я розумію, що дитину ніколи не поверну, але не хочу, щоб такі випадки повторювались.

Чому наша фельдшер на місці не оглянула Івана і не надала хоч якусь допомогу? Хоча б зміряла тиск та пульс. А те, що «швидка допомога» так і не виїхала нам назустріч — це грубе порушення. Це призвело до того, що мій син тепер у могилі. Лікарі повинні були транспортувати та підтримувати стан сина медикаментами та маніпуляціями. Хтозна, може, це його б врятувало, — обурюється батько. — Після смерті Івана я відразу написав до прокуратури, справу передали у поліцію. Але пройшло вже кілька місяців — жодних результатів не бачу. Доводиться самому дзвонити слідчому і періодично нагадувати за нас.

Завідуюча ФАП у селі Криківці Алла Мартинюк впевнена: зробила у тій ситуації все, що від неї залежало.

– Найстрашніше — хоронити своїх дітей, я щиро співчуваю рідним Івана. В ніч на 14 січня до мене зателефонував батько і повідомив, що сину зле. Я стала розпитувати подробиці, симптоми. Бо ж треба було зорієнтувати свої дії. Коли хлопця привезли машиною, вже чекала на місці. Спочатку планувала його забрати до медпункту, але коли оглянула, дитина була у дуже критичному стані. Шкіра мала сіро-зелений колір, він був холодним та непритомним. Сказала якнайшвидше везти до Немирова, а сама викликала «швидку допомогу». Процедура полягає в тому, що спочатку виклик отримує область, тоді передає на район. Вінницькі диспетчери стали мене допитувати, яка машина, номери. Я відповіла: негайно виїжджайте, нема коли обговорювати. Батько сам буде вас бачити і не треба нікого шукати. У стані шоку ще й помилково вказала контакти не Анатолія Лещенка, а іншого чоловіка. Паралельно стала телефонувати на район і благала медиків виїжджати назустріч, бо треба хлопця рятувати. Мене запевнили, що виїжджають. Далі передзвонили обласні диспетчери, мовляв, не той номер я дала. Весь цей час я постійно підтримувала зв’язок із татом. Він дістався Немирова, а «швидкої» так і не було. На жаль, хлопець помер. Мені важко робити якісь висновки, бо я не експерт. Про що домовлявся батько та диспетчери — мені теж невідомо. Свою роботу я виконала. Вані у той момент потрібна була реанімаційна бригада, а не долікарська допомога.

В обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ось так прокоментували ситуацію:

“За результатами перевірки встановлено, що згідно аудіозаписів, зафіксованих системою архівації мовної інформації оперативно–диспетчерської служби Avaya Contact Resorder, 14.01.2019 р. о 00 год. 45 хв. в центральну оперативну диспетчерську надійшов дзвінок від фельдшера с.Криківці Немирівського району з проханням відправити бригаду екстреної медичної допомоги назустріч батькові, який везе сина в лікарню. Згідно протоколів диспетчеризації диспетчер розпитувала заявницю який стан хворого та що з ним трапилось. Але, фельдшер пояснити не могла, так як не оглядала його і навіть не вимірювала артеріальний тиск. Також, не могла пояснити яким автомобілем транспортують хворого. Не вказала за якою адресою відправляти бригаду екстреної медичної допомоги. Диспетчер центральної оперативної диспетчерської для уточнення інформації дізналась у фельдшера номер телефону батька хворої дитини. Зателефонувавши батькові о 00 год. 54 хв. отримала відповідь: «у сина болить живіт, він в свідомості, дихає, стогне, блідий, постараюсь довести в лікарню сам». Про цю ситуацію диспетчер одразу ж доповіла старшому лікарю. О 01 год. 08 хв. диспетчер повторно зателефонувала батькові хворого, щоб вияснити стан хворого та чи потрібна все ж таки допомога. Батько відповів, що він уже в лікарні біля приймального відділення Немирівської ЦРЛ.

При даних обставинах фельдшер М. ФАПу с. Криківці Немирівського р-ну повинна була оглянути хворого, надати йому необхідну медичну допомогу та викликати на себе бригаду ЕМД, повідомивши диспетчера про стан хворого та вказавши чітку адресу виклику.”

У прес-службі обласної поліції заявили, що ініціатором відкриття кримінального провадження за фактом ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником стали саме правоохоронці. Потерпілим визнано батька покійного. Триває розслідування.

 

Віталіна Володимирова
Фото Сергія Хіміча

«Швидка» не приїхала до хлопця у важкому стані?
Анатолій у скорботі за сином