– Як відомо, основна частина дозволів на розміщення гаражів у Вінниці була видана ще при радянській владі або в 90-х роках, ніби для користуванням гаражами інвалідам, які там мали зберігати свій інвалідський транспорт. Але вже пройшло 30 і більше років, і гаражі не зносяться, не прибираються, не робиться благоустрій на цій території, хоча природньо, що багатьох тих інвалідів вже немає серед живих. А гаражі переходять у користування їхнім дітям.  В нас  інвалідність передається у спадок? В Європі теж є інваліди і ніхто їм  гараж не надає! Час і нам з цього вирости, – каже Руслан Савчук. – Індивідуальний  гараж може бути лише в гаражному кооперативі чи на території приватного будинку. Часто гараж є місцем збору бомжів, наркоманів,  зоною потенційної небезпеки, в першу чергу, для наших дітей! На мою думку, потрібно  створити загальнодоступний реєстр  усіх гаражів з прив’язкою до карти, з обов’язковим розкриттям власників та їхнього права на користування. Другим етапом має бути знесення гаражів та на їхньому місці побудова сучасних парко-місць для користування місцевими мешканцями. Є ідея побудови на місці деякої частини гаражів велопарковок закритого типу із індивідуальним  доступом громадян, що платять за зберігання велосипедів. Доступ до них – по муніципальній  картці вінничанина. Гараж – це атавізм радянського минулого, від якого нам треба позбавлятись, оскільки такого в європейських країнах немає вже давно, це ознака містечковості, провінційності міста.

Петиція вінничанина набрала 177 підписів із 350. До кінця збору підписів залишилось: 6 днів

Валентина Лісова