Неабиякий резонанс викликала публікація «За три банки ікри чоловік може отримати 5 років тюрми.»
Правоохоронці вважають покарання справедливим, а люди готові взяти хлопця на поруки». На адресу редакції ми отримали десятки листів та телефонних дзвінків, де читачі поділились своїми думками щодо даної резонансної події. Публікуємо деякі з них.
«Із самого початку читаю вашу газету, і сильно мене зачепила публікація про В’ячеслава. За три банки ікри сирітці загрожує 5 років. Чесно кажучи, довго плакала. Згадала історію, як колись мій племінник їхав з Камчатки, а поліція в нього забрала всі кошти і заявила: якщо «пікнеш» — підкинемо наркотики. Хлопець намагався пояснити, що йому не буде за що добратись до рідної домівки. Але ніхто його і слухати не хотів. Мусив опустити голову і коритись правоохоронцям.
На мою думку, Славку треба пробачити, та й гріх ображати дитину, яка стільки зазнала моральних страждань. Давайте згадаємо, як в Україні порізали заводи, фабрики, закрили садочки, школи… Як у мирний час почалась війна, тисячі залишили домівку, а скількох вбили і залишились вдови та діточки. Чиновники лиш кишені набивають, а молодь тим часом з країни виїжджає у пошуках кращого життя. За це ніхто не відповів досі, а ось покарати простого хлопчину — це найлегше. Закликаю суддів одуматись і не ображати ніколи сиріт та інвалідів, адже то великий гріх. Сподіваюсь, що громада заступиться за В’ячеслава і він невдовзі буде на волі.
Постійна читачка
з Вороновиці Н. І. Юраш»
«Людське життя і свобода дорівнює трьом банкам ікри… А що робить держава, аби людина змінилась і стала соціально зрілою особистістю, котра відповідає за свої справи? У засуджених немає вибору, їх відкидає суспільство, наша байдужість підштовхує до вчинення злочинів. І вони знову потрапляють в місця позбавлення волі, виходять з тими захворюваннями, які несуть небезпеку для інших людей. Ми самі сприяємо поширенню хвороб і злочинності. Свого часу у Тульчинському районі я створила міні-притулок для тих, хто потребує підтримки. У ньому живе людина, якій не відомо, що таке свобода. Йому за 40, він все життя по тюрмах сидів, і ми просто дали йому місце в будинку, їжу, назвали сином, і людина виправдала наші надії. Ходить в храм молитися, допомагає людям в селі, всі в захваті від нього, і те, що він сидів, нікого не лякає. Люди, будьте людьми.
Олена, вінничанка»
«Звичайно, вирок, можливо, і занадто суворий, але… Їсти хочуть усі, а ікру особливо… Чому хлопець ніде не працював? Можливо, посаду директора йому й не запропонують, але хто шукає і хоче, то знайде. Є багато вакансій різноробочим чи на заводі «Електричні системи» — всі трамваї завішані вакансіями. Інтернат інтернатом, але це не може бути індульгенцією на все життя. Маю двох знайомих, які ніколи не знали своїх батьків. Одна дівчина закінчила ПТУ і прекрасно працює швачкою в ательє, інший хлопець служить в ЗСУ, обоє дуже приємні і милі люди. Інше питання, що вкрасти легше. Крім того, якщо людина голодує, то вона буде красти хліб, можливо, ковбасу чи якесь м’ясо, але явно не ікру червону лососеву. Я заробляю далеко не мільйони, а зарплатню, ледь вищу мінімальної, і теж хочу ікри, але не йду її красти.
Юлія Брилюк, волонтерка»
«Така корупційна влада і судова система нищать державу і народ. Хто краде мільйони і мільярди, то їх обличчя висять на біг-бордах! А за такі дрібниці садять на 5 років! І як тут не згадати епізод з роману Віктора Гюґо «Знедолені». Якщо не помиляюсь, нещодавно стався подібний інцидент в Америці — жінку зловили на крадіжці кількох яєць. А поліцейський взяв і накупив їй продуктів… Оце людяність! А в країні, де кричуще беззаконня, не карають, а панує кругова порука, і натомість дають 5 років за кілька банок харчу… Різницю відчуваєте?
Володимир Мельник»
Відгуки збирала
Віталіна Володимирова
