«Шановна редакціє «33-го каналу»!
Ми, мешканці села Джурин Шаргородського району, просимо вашої допомоги. У нас склалась важка ситуація із водогоном. У 2007 році колишні голови — колгоспу С.О. Яковишен та сільської ради С. Д. Гончарук – зібрали з кожного двору по 350 гривень та кинули трубу від загальної водокачки до нашого мікрорайону «Когутівки» та «Містечка». Там десь 200 квартир та хат — це близько 500 людей.
Там відстань приблизно три-чотири кілометри. Посадовці повідомили, що це буде наш водогін — дільниця старого, ще колгоспного, водогону. Але ми самі маємо його ремонтувати… Труби часто рвуться. А коли згорів мотор, то ми самі теж скидались грішми на його ремонт та згодом — купівлю нового. У нас була людина, яка збирала гроші — оплату за електрику на водопостачання. Але коли після виборів поміняли голову сільради, а нею стала колишня дружина голови колгоспу, контролера теж поміняли… Відразу підняли ціну з 18 гривень до 32 гривень, а згодом й 60 гривень з кожної людини!
Ще одна цікава річ. Наш вчитель В. П. Сайчук видав книгу «Джурин», де написав, що сільський водогін взагалі збудували у 2007 році та витратили на нього 211 тисяч гривень. Але насправді водогін в усьому селі збудували ще у колгоспі десятки років тому, а нашу дільницю у 2007 році зробили за людські кошти! То звідки з’явилась цифра у 211 тисяч гривень? Якщо вона була, то куди пішли ці кошти?
Нещодавно голова сільської ради знову збирала нас і поставила перед фактом — ми маємо самі створити ще й свій комунгосп. Відкрити підприємство, аби у нас там були директор, бухгалтер та працівник! Не сільська рада за кошти сільського бюджету, а ми! Та ще й ми повинні сплачувати цим людям заробітну платню! Пенсіонери з власної й так часто мізерної пенсії? А чим тоді буде займатись сільська рада?
З повагою,
Валентина Володимирівна,
від імені мешканців мікрорайону «Когутівки»
та «Містечка», с. Джурин»
Коментар голови сільської ради Джурина Валентини Яковишеної:
– Згідно зі статутом територіальної громади органи місцевого самоврядування не мають права надавати будь-які послуги. В даному випадку — із водопостачанням. Тому мешканцям мікрорайону треба створити комунальне господарство. Таке є по багатьох селах. Тільки у нас ще тиша… Створення такого підприємства потрібно лише задля допомоги людям. Аби були працівники, які можуть надати кваліфікований ремонт водогону у разі потреби, інші послуги людям. Стосовно директора та бухгалтера. Посади бухгалтера може й не бути. Але чи впорається сам директор із обсягом робіт та фінансами? Є сумнів…
Раніше один наш місцевий підприємець пропонував надавати людям послуги із водопостачання. Але люди були проти. Нині проти комунгоспу… Але цю ситуацію обов’язково потрібно вирішити.