Сергій Матвіюк із Козятина, який професійно займається карпфішингом і є радником мера, вже досить довгий час колекціонує паперові гроші (бони), якими колись розраховувались на території України.

– Так склалось, що в моїй родині багато людей пов’язані з банківською справою. Зокрема мама Тетяна Прокопівна свого часу була керуючою банком «Україна». І ще з дитинства я неодноразово був у неї на роботі та бачив різноманітні ювілейні, пам’ятні, інвестиційні монети нумізматичної колекції. Це монети Держбанку СРСР, присвячені пам’ятним подіям і ювілеям діячів культури та історії. Наприклад, 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Вони зберігалися в спеціальних красивих альбомах, капсулах і холдерах. Це мене привабило, і в третьому класі я розпочав збір власної колекції. Проте це були не монети, а бони. Насправді дуже важко зберегти паперові гроші, бо вони за великий період часу зносилися, монети колекціонувати легше. Але папір, з якого виготовлені бони, дуже якісний і витримує навантаження часу.

Перший екземпляр у колекції нашого земляка з’явився завдяки бабусі – це була купюра в 10 рублів 1918 року. Нині у колекції Сергія Матвіюка кілька сотень бон, й надалі він планує поповнити її завдяки купівлі чи обміну з іншими колекціонерами країни. Щомісяця у столиці він зустрічається із поціновувачами паперових грошей та спілкується. Збирає по два екземпляри кожної купюри, щоб потім зробити виставку. Щодо критерію оцінювання, то якщо стан паперу однаковий, вартість визначається за серією, керуючим та касиром. Бони з підписом цих осіб оцінюються коштовніше.

Вікторія Снігур