Вінничани взялися поспіхом придумувати страви без цибулі, а торговці цибулею на базарах вважаються магнатами. А що, власне, ми знаємо про цибулю? І чому вона така дорога?
Ціни на цибулю експерти пояснюють так:
«В Україні овочі в основному вирощуються господарствами і населенням. Говорячи прямо: бабусями на своєму городі. Тож Мінагрополітики не може знати, скільки точно планують виготовити тих чи інших овочів, а також того, скільки їх потім надійде на ринок», – розповідає про одну з причин нинішнього овочевого дефіциту економіст та заступник голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький. Ще один чинник росту цін – імпорт власних запасів за кордон. Із початком овочевого дефіциту на українських прилавках оселилася цибуля переважно з Казахстану та Узбекистану. Протягом лютого та березня її сюди завезли аж 35 тисяч тонн.
Цей овоч з норовливим характером вирощують і споживають у багатьох країнах більше, ніж будь-який інший. Цибуля – найпоширеніший харчовий продукт у світі. За даними ООН, її вирощують не менш ніж у 175 країнах світу. Це більш ніж удвічі перевищує кількість країн, які вирощують пшеницю, яка є світовим рекордсменом за обсягом врожаїв. На відміну від пшениці, цибуля є невід’ємною складовою всіх відомих кухонь світу – ймовірно, це єдиний дійсно глобальний харчовий продукт.
“Генетичний аналіз вказує на те, що цибуля походить з Центральної Азії. Отже, вона була вже дуже поширена в той час, коли її почали споживати месопотамці. Є також дуже давні – з бронзового століття – свідоцтва про вживання цибулі в Європі”, – каже Лора Келлі, фахівець з історії харчування й автор книги “Гурмани з Шовкового шляху”.
Безсумнівно, на Шовковому шляху цибулею торгували вже за дві тисячі років до нашої ери –приблизно тоді ж, коли месопотамці складали свою книгу рецептів, таку багату на цей інгредієнт, розповідає Келлі.
Втім, сьогодні за кордон цибулю практично не продають. Близько 90% її врожаю споживається на місці, в країні походження. Можливо, саме тому в більшості країн світу на цибулю рідко звертають увагу.
І у вирощуванні, і у споживанні перші місця займають Китай та Індія – разом на них припадає близько 45% річного врожаю цибулі у світі, який становить 70 млн тонн.
Однак ці країни втрачають свої призові місця, якщо розрахувати споживання цибулі на душу населення. Тоді світовим чемпіоном стає Лівія, де середньостатистичний громадянин у 2011 році з’їв 33,6 кг цибулі, за даними ООН.
Келлі зазначає, що цибуля споживається “у величезних масштабах” у багатьох західноафриканських країнах, хоча жодна з них не увійшла в провідну десятку ООН.
“У Сенегалі є страва під назвою “ясса”, де цибулі набагато більше, ніж м’яса або овочів – по суті, це цибуля з цибулею”, – каже вона. За даними ООН, сенегальці у 2011 році спожили в середньому 21,7 кг цибулі на душу населення, що вдвічі перевищує відповідний показник у британців (близько 9,3 кг на людину).
Французи, яких британці традиційно вважають любителями цибулі, насправді показали скромні 5,6 кг на людину.
– Рекордна вага цибулини – 8,49 кг – була зафіксована в 2015 році в британському графстві Лестершир
– Цибуля на 85% складається з води.
– Від цибулі сльозяться очі, тому що під час нарізання вивільняється сльозоточива речовина пропантіол S-оксид.
– Цибулевий запах з рота можна пом’якшити, якщо заїсти цибулю петрушкою.
– Місто Нью-Йорк зараз називають “Великим яблуком”, але раніше звали “Великою цибулиною” – зараз цю назву переважно застосовують до Чикаго.
