Її встановили в історичному центрі міста, у сквері на вулиці Оводова. Це один з найстаріших пам’ятників Вінниці (йому майже сто років), який повернувся до міста через 45 років «мандрів». У ньому виражається прагнення громади спільно вирішувати долю міста, єднатися навколо його розвитку і всієї України у колі європейських держав.
Під час урочистої події з нагоди відкриття нового монументу директор Державного архіву Вінницької області, доктор історичних наук, професор Юрій Легун нагадав, що вінничани не завжди мали можливість визначати своє майбутнє і своє життя.
«Вінницька громада завойовувала це право, втрачала, знову відвойовувала, і цих хвиль було в нашій історії декілька. І найважливіший і найзнаковіший етап боротьби за свої права і за самоврядування припав на 1640 рік, коли вінницька громада отримала Магдебурзьке право – правову систему, яку виробили в німецькому місті Магдебурзі у 13 сторіччі. І яка дозволяла містам та їхнім громадам визначати своє життя, обирати своє керівництво і фактично реалізувати ті надії і плани, які мешканці цих міст мали, – розповів Юрій Легун. – Сьогодні ми відкриваємо цю стелу з тим значенням і з тим баченням, що так само непорушно і твердо, як стоїть у центрі Вінниці ця багатотонна колона, яка пошкоджена часом, але, тим не менш, повернулася до свого рідного міста, – щоб непорушно і твердо наша громада мала ці свої права! Могла ними користуватися, визначати своє майбутнє, – незалежно від впливу центральної влади і від будь-яких інших впливів, – розвивати своє прекрасне європейське місто і йти далі по цьому шляху».
Вінницький міський голова Сергій Моргунов, який від самого початку, ще в 2015 році, підтримав ініціативу вінницьких істориків повернути цей символічний пам’ятник до Вінниці, – підкреслив важливість отримання громадою міста права самоврядності майже чотири століття тому. «Магдебурзьке право свого часу дало Вінниці суттєвий поштовх до розвитку. Дуже символічно, що зараз в період реформи місцевого самоврядування і децентралізації влади, що теж є достатньо серйозним поштовхом до розвитку територіальної громади Вінниці, – ми встановили в центрі міста символ Магдебурзького права. Втім, сучасне, комфортне, європейське місто – це перш за все люди, які в ньому проживають, яка у них культура, яке відчуття, яка любов і патріотизм до свого рідного міста. Я дуже хотів би, щоб за весь період майбутньої історії України і, зокрема, Вінниці тут проживали сучасні, європейські, патріотичні, толерантні вінничани. Саме люди – це є основа місцевого самоврядування, і тільки разом нам вирішувати і визначати, яке ж буде майбутнє нашого міста», – сказав Сергій Моргунов.
У день відкриття пам’ятника Магдебурзькому праву вінничани заклали біля його основи капсулу часу. В ній – звернення до наступних поколінь, в якому зокрема висловлюється побажання берегти та розвивати місто у кращих європейських традиціях. В ній, зокрема, йдеться: «…У час святкування Дня Європи цією капсулою часу Вінницький міський голова Сергій Моргунов від імені міської об’єднаної територіальної громади засвідчує повагу вінничанам 2040 року та висловлює побажання берегти та розвивати Вінницю у традиціях свідомого громадянського суспільства, плекати давню культурну і правову єдність земель України з Європою». Капсулу часу мають відкрити у 2040 році.
Про Магдебурзьке право
Вінницька міська громада мала давні надані польськими королями привілеї, якими регулювалися система міської влади та самоврядування, стосунки з королівським старостою, визначалися економічні права вінничан тощо. У 1638 році польський король Владислав IV своїм привілеєм надав Магдебурзьке право м. Вінниці. Разом із правом самоврядування, затверджувалась печатка і герб.
Інформація про колону
Колона з полірованого граніту, увінчана капітеллю з «кулею-яблуком», була виготовлена на початку ХХ століття у місті Гнівань відомими на всю Європу каменеобробниками підприємств Франца Ярошинського – вінничанина польського походження і власника гранітних кар’єрів.
У 1921 р., коли Україна була остаточно загарбана більшовицькою Росією, місцева влада встановила колону в середмісті, на теренах сучасної Європейської площі, присвятивши її «борцям за владу Рад».
У 1974 р. під час створення Меморіалу Слави колону демонтували та перевезли до с. Павлівка Калинівського району. За декілька років жителі села, змонтувавши вінницький пам’ятник поряд з тамтешнім клубом, вшанували таким чином річницю формування місцевого партизанського загону часів Другої світової війни
Коли у 2015 р. з’ясувались дивовижні обставини її «мандрів», було прийнято рішення повернути унікальний пам’ятник до Вінниці. Влітку 2016-го комунальні служби спільно з Центром історії Вінниці та активістами Вінницького історичного товариства перевезли колонну до обласного центру.
Минулого року вінничани відсвяткували 380-ліття з моменту фактичного набуття Вінницею Магдебурзького права. На жаль, споруда, яка символізувала самоврядність, – Ратуша на Ринковій площі, – не дійшла до наших днів. Але історична колона, увінчана символічною «золотою кулею-яблуком», підходить у якості візуального виразника про давню культурно-правову єдність українських земель з Європою. Це є характерним для подібних пам’ятників (наприклад, у Києві.)
Колона встановлена неподалік місця, де у XVIII ст. проходила межа Вінниці, яку старожили лагідно називали «Завалля». Зараз – це вулиця Оводова неподалік перехрестя з вул. Князів Коріатовичів.
