Легендарний і загадковий Млин у Сокільці побудований німецькими майстрами в 1899 році за замовленням графа Костянтина Костянтиновича Потоцького. Автором проекту був талановитий архітектор Ян Гойра. Стіни метрової товщини зроблені із місцевого каменю та червоної цегли… Металевий декор виковали найкращі ковалі Поділля того часу і метал чудово зберігся до теперішнього часу… Хоча багато що покрали і розібрали на суверіни!
Нині тут лише мовчазні стіни, бур’яни та невгамовний Буг, що жене свою течію до моря! Але скільки пам‘ятають ці стіни, пусті віконні рами та кожна цеглинка?
Адже «німецький» млин у Сокільці це ще жива пам‘ятка історії Поділля, яку кілька разів намагались відродити, осучаснити та вписати в новітню історію Вінниччини…
На жаль всі плани залишились лише на папері, а останні металеві балки в головному корпусі млину тихенько вирізають місцеві мисливці для брухтом… Чи уявляють вони справжню цінність того, що вони ріжуть та здають на переплавку? Звісно, що ні…
Бо знайти гіда для мандрівки цими місцями Вінниччини досить проблематично. Адже вся ця краса і залишки колишньої подільської імперії Потоцьких просто доживають свого віку, поки їх не рознесли по цеглинці…
Тому не зважайте на погану дорогу від Немирова, беріть друзів та дітей і їдьте на побачення із цим дивом на березі Бугу в Сокільці. Загалом тут був маєток Потоцьких у Печері та в Сокільці. Бо на території маєтку в Печері досі є дендропарк, палац, родинний костел-усипальниця, стайня, господарські споруди. А Сокілець – це перш за все – комплекс Сокілецького млину (сам млин, склад та крупорушка)…
Ще в 2008-му році на всю територію колишнього маєтку Потоцьких – 30-40 гектарів на берегах Бугу поклали око чиновники та бізнесмени з Росії. І останні планували тут 4-зірковий еко-готель в будівлі млину, приватну броварню і загалом відпочинковий комплекс євро-класу… Але через зміну влади та політики цим планам не судилось збутись…
Добре це чи погано досі гадають місцеві депутати, які свого часу відмовились віддавати свої землі та історичні пам`ятки то в Сокільці інвесторам з Росії…
В 2008-2011-х роках навколо млину тягнулась судові процесом і 2 рази його намагались перепродати… В результаті історичну будівлю повернули державі та громаді, а від готельної ідеї залишились лише проекти і плани…
А ще тут проводився кілька років відмий фестиваль «Млиноманія» і в конторі під очеретом розміщувалась виставка картин і фото, музична студія, штаб-квартира щорічного фестивалю… “Млиноманія”. Тепер на місці цього мальовничого приміщення – РУЇНИ!!! Бо контору знесли потенційні забудовники Сокілецького Млину у вересні 2011 року…. Бо контора буцім-то не входила в охоронну зону пам‘ятки архітектури…
– Тут багато хто був, мав плани і, навіть, ворушився… Але окрім крупи ніхто нічого тут не робить, але в цьому цеху шибки побиті! Може наші «шалять», а може туристи перепили і камінці кидають! Ніхто нікого не ганяє, бо господаря тут давно немає, – розповів місцевий мешканець Володимир. – Влітку тут повно народу і всі 6 альтанок на березі під млином забиті на тиждень вперед… Вода, правда мілка, але народ все одно лізе купатись на ці пороги, б‘є ноги для селфі, але ж місце яку гарне і круте…
Ще тут дівчата із Вінниці свій кліп знімали, били танцями по місточку, ледь він не розлетівся, але встояв… Кажуть, той кліп став знаменитим і додає уваги Сокільцю… Бо хто не знає про нього з Інтернету ніколи сюди не потрапить… Але й особливо тут родити нічого, бо годину –дві походять по Млину, фоток наклацають, перекусять щось своєї і їдуть далі – бо тут ні кафе, ні готелю…
Тільки іноземці язики тут прикурюють, як бачать цю красу і розуміють, яке «бабло» тут можна було б заробляти і Сокілець прославляти… Може колись і знайдеться новий Потоцький, що відбудує Млин і всі це запустить… Бо Млин не вмер, він живий і на щось не чекає! Не вірите, прийдіть сюди місячної ночі та почуйте, як перешіптуються ці стіни… А як будете боятись, то розверніться від Млину на 90 градусів та хрестіться на церкву Різдва Присвятої Богородиці… Вона ще старша за Млин!
Кажуть, її збудували в 1764 році із матеріалів замку Молдавського воєводи Георгія Дуки, якого турецький султан призначив “смотрящим” за Правобережну Україною…
За переписом в 1905 році в селі Сокілець, що належало К. К. Потоцькому, існувало 200 дворових господарства, проживало 1 271 мешканець, існувала православна церква, церковно-прихідська школа й 2 водяних Млини .
У 1951 р водяний млин був перебудований під гідроелектростанцію. На білому будинку досі можна побачити напис ГЕС…
В 1985-му в селі проводилися натурні зйомки кінострічки Петра Марусика «Женихи», під час яких в Сокільці перебували Остап Ступка, Федір Стригун, Валерія Заклунна…
В 1992 році сталася пожежа і все дерев’яні елементи конструкції були знищені…
Що далі..?
Фото автора
