Служив у нині вже розформованому 9-му мотопіхотному батальйоні. Проте після запеклих боїв, втрати побратимів та звільнення зі служби виявився… дезертиром, проти якого військова прокуратура відкрила провадження, і вже три роки справу розглядає Гайсинський районний суд.
– У Донецькій області я відбував нічну службу в «зеленці». Мав напарників — Андрія Чижика та Олександра Греськова, — розповів Сергій Швець. — Місцеві попереджали, що в кінці серпня 2014 року біля Маріуполя буде наступ, тільки наші командири чомусь не зважали. Більш того, на нашій базі весь цей час відбувались крадіжки, і я не мовчав про них. Через це у мене був конфлікт із заступником по тилу. Мабуть, саме тому, щоб позбутись «неугодного», командири відправили мене у відрядження до Вінницького облвійськкомату. Коли повернувся до зони АТО, мене побили та викинули на вулицю з речами. Переконаний, до цього був причетний той самий заступник по тилу.
Після одужання я хотів знову служити, але відправили у відпустку, і наш батальйон вивели у Гайсин. 5 червня 2016 року мене звільнили у запас, я став на облік у військкоматі. А через два місяці отримав судову повістку та звинувачення у… дезертирстві. Думав, що помилка. Надав слідчому копії-довідки про участь в АТО, наказ про звільнення та інші документи. Але мене взяли під варту. Прокурор видав ухвалу про обшук в моєму будинку для вилучення оригіналів всіх паперів, з яких я надав копії. А невдовзі у протоколі допиту свідків побачив прізвища тих бійців з батальйону, які причетні до розкрадання волонтерського і військового майна. Вони звинувачували мене у зловживанні спиртним, невиконанні бойових завдань та суперечках з командирами.
За словами демобілізованого, проти нього сфальсифікували справу, яку вже три роки слухають у Гайсині і не дають з нею ознайомитись. 8 травня відбулось чергове засідання.
– Військовий прокурор новий, нічого не знає. А той, який веде справу, рік взагалі не ходив. А тепер виявився у відпустці. Наскільки мені відомо, зараз з мене хочуть зробити дурного, мовляв, пропонували закрити справу, а я такий поганий взяв і відмовився. Суддя взагалі впливу на прокурора не має і не може примусити дати справу. Свідки по обвинуваченню вкотре були відсутні, мабуть, бояться, аби я потім не вимагав їх покарати за брехливі покази. В результаті справу перенесли аж на 15 серпня. На мою думку, сторона обвинувачення розуміє, що вину я не визнаю і не сидітиму 5 років за те, чого не робив. Тому затягують справу, аби закінчився 5-річний строк давності.
Обурюються таким розвитком подій і вінницькі бійці, які підтримують Сергія Швеця на судах. Серед них — кіборги.
– Знаючи ситуацію багатьох воїнів по 9-му батальйону, то дуже багато справ шиті білими нитками. У випадку Сергія вона взагалі надумана. Чому протягом трьох років провадження не можуть закрити за відсутності складу злочину? — обурюється голова обласної ГО «Побратими України» Роман Смішний. — Чому людина, яка виконала свій обов’язок як військовий, має їздити і щось комусь доводити? Маємо аналогічне звернення з Калинівки. Мабуть, військовій прокуратурі вигідно розкручувати такі «висякові» справи, які насправді не варті виїденого яйця. Будемо й надалі пліч-о-пліч із Сергієм та віримо, що правда восторжествує.
У військовій прокуратурі звинувачення на свою адресу відкидають. За їхньою інформацією, проти бійця відкрите провадження за самовільне залишення військової частини, а не дезертирство. Стверджують, що давали ознайомитись підозрюваному із матеріалами провадження, про що свідчить відповідна розписка.
Сергій Швець із цим не погоджується і вже готує відповідні скарги.
Віталіна Володимирова
