Нагадуємо, що місцеві неодно­разово скаржились на це підприємство, зокрема нестерпний сморід та забруднення навколишнь­ого середовища.

Люди виходили на пікет, але районна влада разом із кері­вництвом заводу го­дувала їх обіцянками.

І ось чергова еколо­гічна катастрофа, яка триває досі…

– В лютому цьо­го року, коли я ви­ходив на свій став, то бачив там буль­ки у воді… Скрізь крига, а у декількох місцях криги немає. Вода наче бурлить, кипить… Тоді й зрозумів, що у воду знову потрапили відходи виробництва з заво­ду… А вже наприкінці квітня на ставку, який орендую, риба сплив­ла догори животом… Великі суда­ки, риба інших порід, а ще ма­ленький зарибок… Той, що я ви­пускав до ставу навесні… Загину­ло десь півтонни риби. Та ще й молодь з ікрою… Катастрофічний збиток. Навіть раки вилазили на берег, — розповів один з орен­дарів ставка по сусідству із підприємством Олег Шевчук. — Біда сталась, ймовірно, взимку, але коли вода нагрілась, мертва риба спливла назовні…

– Ще добре, що на ставку є міні-гідроелектростанція. Там пос­тійний рух води, тож наслідки біди виявились не настільки важкими. Але все одно маємо екологічну ка­тастрофу… Й на мої повідомлення керівники заводу не відреагували… Я звернувся до міської, районної та обласної влади. Чекатиму на їхні дії та реакцію!

Мешканці Липовця кажуть — ко­лись воду з цієї річки Сіб можна було пити навіть дітям, а нині вона вже отруєна…

– Завод зараз активно приймає яблука з баз та складів. У мікро­районі там воду з криниць вже не можна пити. У мене ціла папка ли­стувань із районними та обласни­ми чиновниками усіх рангів про нашу біду і їхні відповіді, що «все добре». Ми зараз чекаємо на висновки незалежної лабора­торії. Але якщо цього разу буде відписка «без порушень», тоді наша громада знову перекривати­ме дорогу! — обурений міський голова Липовця Микола Груш­ко. — Раніше деякі земляки заки­дали мені, мовляв, якщо завод зак­риють, то ми залишимось без ро­боти! Шановні, якщо ситуація буде без змін, за рік-півтора взагалі не буде питної води! Ця отрута йде за течією річки вже до Іллінецького, а далі до Гайсинського райо­нів. Тому зараз ми на порозі страш­ної екологічної катастрофи!

Хто дозволяє працювати за­воду без очисних споруд? Чому чи­новники не реагують на звернення людей? Чи, може, усі ці роки хтось кладе собі у кишеню чималу «мзду», тому й воліють не бачити ці пору­шення? — обурюються й місцеві активісти.

Натомість посадовці запевня­ють — жодних звернень людей не ігнорують…

Туди виїжджали наші інспекто­ри. Були відібрані проби грунту та води. Результатів аналізів поки що немає. Також ми звернулись до на­шого керівництва у Києві, аби от­римати дозвіл на проведення по­запланової перевірки підприємства та наш допуск на територію. Такі вимоги чинного законодавства. Без згоди нашого керівництва ми не маємо права це робити! — пояс­нив перший заступник началь­ника Державної екологічної інспекції області Ігор Осадчук. — Про дозвіл на функціону­вання заводу без очисних споруд… Ми дозволи не ви­даємо. Це пи­тання до облас­ного департа­менту екології, АПР. Ми лише контролюємо норми та умо­ви дотримання екологічної без­пеки. Якщо бу­дуть виявлені порушення, дія­тимемо в рамках закону!

– На цьому підприємстві функ­ціонують очисні споруди. Тому за­вод отримав відповідний дозвіл від обласного департаменту. Згодом ще один дозвіл вже від обласного управління водних ресурсів, — розповіли інспектори. — Втім, діючі споруди не справляються із потоком відходів, адже завод збільшив потужність. Нині він кори­стується фільтраційною системою колишнього молокозаводу. Туди звозять відходи. Але вона теж не розрахована на потужності заводу із виробництва соків. Пішли дощі, тож ситуація могла ускладнитись. Яка там картина — можна буде ска­зати лише після отримання нами дозволу на перевірку.

Втім, небайдужі мешканці Липовця кажуть, що їм урвався терпець та готові до рішучих дій.

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.