— Я за фахом інженер-механік, тож знаю напев­но, що біля такої техніки, де немає жодного підтікання, не могло ста­тися самозагорання. Оприскувач до цього дві доби стояв під на¬вісом без роботи, бо йшли дощі, погода була не спекотна. Це при¬клад того, як недобросовісна кон¬куренція знищує техніку саме у той період, коли вона мала б активно працювати в полі, бо не можна втрачати жодної хвилини. Тільки завдяки нашим людям, котрі дуже оперативно позбігалися, полум’я загасили, скориставшись технікою, котра була напоготові на випадок різних позаштатних ситуацій. Вря­тували хоча б від того, щоб поже­жа не поширилася далі. Згорів новий дах, згорів оприскувач са­мохідний, частина сівалки «Джон Дір», поплавилися деякі деталі на жатці, котра стояла поряд. Дякую­чи людям, не згоріло все дотла. Але одна закономірність не дає спокою: чомусь саме о 4-ій годині ночі стаються такі підпали…Микола Тупчієнко, директор сільськогосподарського підприємства ПОСП «Дружелюбівське», переконаний, що по­жежа тут сталася неспроста. Вогонь спалахнув о 4-й годині ранку. Попередня версія — самозагоряння – для директо­ра звучить непереконливо.

– Так, справді, горить у Дружелюбівці підоз­ріло часто. І почерк дуже схожий, бо всі пожежі стаються перед сві­танком, – роз­повідає голо­ва села Інга Притуляк. — То будинок у місцевого під­приємця згорів, ще в одного — пилорама. Кілька років тому на території цьо­го ж підприємства згоріло 30 гек­тарів пшениці, біля Турбова, у сусідів — трактор.

Микола Тупчієнко обурюється