— За годину, що стояли тут жертви політичних репресій СРСР, в’язні концтаборів, їхні рідні та діти, народжені там, – нам ніхто руку не подав, добрий день не сказав, це ганьба, — додав він.

— Тому й маємо тих 25 відсотків за таку владу, — обурювались політв’язні та члени їхніх родин, які 23 травня з’їхались з усієї України, щоб поділитись тим, що пережили вони, їхні рідні. — Мордував нас комуністичний режим у таборах, але щоб ось так тепер мордували.., – розмірковували присутні.

Ділились доленосними для України спогадами самі із собою.

Було соромно, боляче… душа розривалась. Спробувала спочатку потрапити до заступників. Двері були зачинені, ловила на східцях, кого могла, щоб донести. Несподівано натрапила на голову ОДА Валерія Коровія.

На його невдоволене «Таня, що ти хочеш?» та «візьми і допоможи» оперативно викладаю прохання. Бо мої спроби допомогти і як депутату, що конструктивно намагалась вказувати на помилки, і як засновнику успішної медіа-копорації — порадити, як краще зробити, бо маю досвід — вже впродовж років виявляються марними і примарними. Бо якраз і в попередні рази, і цього разу робила все, щоб не зганьбити Вінниччину, виправити ці помилки.

Але коли похилого віку люди почали дякувати за те, що заступилась за них і почала голові департаменту інформаційної політики Світлані Василюк казати, що потрібно мобільно цю унікальну виставку, де на стендах фото живих свідків того, як можна втратити Україну і лише за любов до неї та патріотизм, за вірші та романи потрапити на 10-25 років, а то й отримати вищу міру – негайно показати людям у місті, вузах та коледжах, почула не «дякую» чи хоча б «врахуємо зауваження», а коротке, але вагоме: «Тут всіх усе влаштовує, лише вас не влаштовує, бо ви «вічно возмущонна»…

Отож, чим я «вічно возмущонна»? Сьогодні, почувши скарги репресованих та в’язнів політтаборів, їхніх рідних, як їх та виставку приймають, мордують літніх людей, коли годинами не було де присісти, тому  присідали на східцях ОДА.

До цього я обурювалась і доносила керівництву, як у нас прийняли слухання до ювілею українського митрополита Василя Липківського, коли представники діаспори, його нащадки, професура України зазначали, що Вінниччині пощастило, що мала такого сина, «закатованого за віру і Україну».., але ніхто із нашої влади це не почув. Бо із того ж департаменту нікого не було. Більше того, саме в цей час організували другий захід – гранти вигравали… Зате так завбачливо перед Президентом Порошенком вивішували його плакати навіть у коридорах адміністрацій – віра, мова, армія…

Я вже роки разом із небайдужими вінничанами кажу про те, що Вінницький парк є унікальним для усього світу — бо тут ВПЕРШЕ задокументовано Міжнародним Червоним Хрестом у присутності свідків з 14 країн світу злочини комуністичного режиму і відкрито таємні могили розстріляних репресованих так само за ВІРУ, МОВУ, УКРАЇНУ!!!! І їх тут десятки тисяч розстріляних. Лише 28 священиків і митрополитів із Вінницької області. І ці могили комуністичний режим поспішив забетонувати та замаскувати каруселями для дітей і батьків – цинізм вищої міри!

Але у нас досі роблять видимість вшанування біля малодоглянутих знаків, а ніхто не думає, щоб поряд із святкуваннями там масових заходів були такі самі масові заходи пам’яті чи музей! Бо ж треба все робити професійно і по-людськи.

Люди, я ще можу назвати тисячі фактів, коли ось так – для галочки, коли не пахне – тхне совком. Коли це неефективно і нецікаво!!!

І тому я роблю, як і тисячі моїх колег, однодумців, небайдужих вінничан, радикальний висновок: або ми їх і все це змінимо — або вони ось так профукають Україну і долю наших дітей!

Тому буду «вічно возмущонною» до тих пір, доки в українській владі до справжніх героїв України, її пам’ятних дат буде ось такий пофігізм!

Запитую коротко, але вагомо: для чого нам такий департамент інформполітики із 26 держслужбовців і ще прес-секретарі, патронатні служби і т.п.? Що вони роблять? (Підкреслюю, я не проти тих, хто там став заручником ситуації) Бо ж якщо область Порошенка і Гройсмана проголосувала за ЗЕ, то це з двох одне: або влада бездарна і нічого не робила, або департамент інформаційної політики провалив роботу і не доніс те, що робив голова ОДА, мери та голови, їхні підлеглі. Висновок нехай зробить кожен чиновник, кого і що він так покривав!

З повагою до українців, які сьогодні вболівають за Україну душею і серцем, в кого болить душа за все це!