«Пожежний ліс. Цікаво, на кого з президентів працюють ті, хто ніяк не зупиниться, враховуючи, що це в нашому районі відбувається впродовж 7-ми чи навіть 8-ми років? І можна багато кричати про ненажерливого Пороха та продаж карпатського лісу, але чомусь страшно хоч пікнути про те, що відбувається під самісіньким носом. Можливо, завдяки цьому «бізнесу» створюються нові робочі місця, а до місцевого бюджету рікою течуть гроші-податки? Кілька років ми писали скрізь, куди можна, збирали підписи. РДА відразу ж сказала, що нічого до того не має. Лісове господарство прислало когось із перевіркою.
А вердикт один — все в межах дозволеного, порушень не виявлено. Невідомо, яким дивним чином це «порішали»? Але факт: у Мурованих Курилівцях давно завівся якийсь небезпечний шкідник, який нищить ліси. Наприклад, Горліс на п’ятому районі знищили. Не так давно вирубували ліс у Воронівцях. Та так, що люди виходили на захист свого лісу. Не зупинили навіть кримінальні справи за незаконні вирубки лісу.
Тоді чиновники вирубали й продали 30 дубів з урочища «Котовець». У Рівному дубовий 100-літній ліс майже знищили, залишилися недорубки. У Михайлівцях, Лучинці, Лучинчику, Вербовці, Обухові були великі суцільні рубки. А тепер добралися вже й до Пожежного. На місці вирубок намагаються щось садити, але після цього ніхто не займається молодими деревами і вони просто заростають кущами…» — ось таке пишуть небайдужі мешканці Мурованих Куриловець, котрі дуже переживають, що незабаром мальовнича природа буде знищена, бо ж є дозволи…
Сергій Кушнір, директор дочірнього підприємства «Мурованокуриловецький райагроліс» вчергове змушений виправдовуватися і пояснює:
«Усі необхідні документи на те є. По-друге, ми там висаджуємо дуже гарні культури. Це з року в рік одні й ті ж люди постійно скаржаться. А нас перевіряють усі інстанції і жодних порушень не виявляють. І чого переживати? Адже все законно. Та й ліс час від часу потрібно вирубувати, бо він вже перестиглий. Ми вирізаємо старі насадження і насаджуємо нові. От, наприклад, модрину садимо. Вона витривала до наших погодних умов. І росте швидко. Років через 5-6 вже буде видно, що тут ліс. Це ж не пшениця… Пожежному лісу прийшов вік, і він перетворився у головне користування. Раз на 10 років у нас проводяться обстеження фахівцями-лісопатологами, котрі приїжджають з Ірпіня. Вони й визначають, де ми маємо різати дерева, де провадити санітарні вирубки».
І ніби й відшуміли гучні справи «чорних лісорубів». Але проблема нікуди не зникла. Дивно, що термін «санітарні вирубки» чомусь дуже комфортно прижився саме в Україні. Це привід задуматись правоохоронним органам. Адже саме через них «лисіють» бідолашні Карпати в Україні і зникають лісові масиви. По інший бік кордону Карпати яскраво-зелені і мальовничі.
