Стан 5-річного хлопчика, якого поранили, коли він гуляв біля дому у Переяславі-Хмельницькому, вкрай важкий. Куля досі у мозку і діставати її при такому стані немає сенсу.

Про це заявив головний лікар Київського міського центру нейрохірургії Олександр Гончарук під час брифінгу.

«Дитина перебуває у вкрай важкому стані на апараті штучної вентиляції легень. Травма вкрай важка з пошкодженням мозку, лівої півкулі здебільшого. Будувати прогнози не те, що недоцільно, але й нерозумно. Лікарі докладають максимум зусиль», — сказав Гончарук.

Він пояснив, що куля — не основна проблема, це не вирішальний фактор, головне — врятувати життя дитини та стабілізувати життєво важливі показники.

«Якщо зараз видаляти кулю — це додаткове травмування мозку», — зазначив лікар.

Нейрохірург Микола Поліщук, що родом із  села Лип’ятин Хмільницького району Вінниччини, уточнив, що куля глибоко в голові, у протилежному боці від місця пострілу. Також у мозку залишились металеві відломки, які не становлять загрози життю. Ми їх залишили за медичними стандартами НАТО.

Нагадаємо, 31 травня до реанімаційного відділення «Переяслав-Хмельницької ЦРЛ» доставили хлопчика із закритою черепно-мозковою травмою, забоєм головного мозку, внутрішньомозковою гематомою та переломом скроневої кістки. У лікарні в дитини виявили кульове поранення і направили до медзакладу Києва.

Наразі основна версія, що дитину випадково поранили працівники поліції, які на підпитку у позаробочий час стріляли неподалік від місця, де гуляв хлопчик. Обох підозрюваних затримали. Їм повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.28, ст.128 КК України (необережне тяжке тілесне ушкодження, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Нагадаємо, що  Микола Єфремович Поліщук (нар. 2 травня 1944, с. Лип’ятин, Хмільницький район, Вінницька область) — народний депутат України 4-го скликання, колишній Міністр охорони здоров’я України. Доктор медичних наук(1986), професор (1991), член-кореспондент АМНУ (травматологія, квітень 1997).

Українець; батько Єфрем Мусійович (1911—1963) і мати Єлизавета Василівна (1917—1999) — селяни; дружина Людмила Леонідівна (1950) — пенсіонерка; дочка Оксана (1974) — лікар Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика; син Максим (1976) — економіст, підприємець; син Володимир (1980) — економіст, асистент Київського національного економічного університету.

Освіта: Ужгородський державний університет, медичний факультет (1969), лікар; докторська дисертація «Забої головного мозку в осіб різного віку».

• 1961—1963 — учитель математики Лип’ятинської 8-річної школи.
• 1963—1969 — студент Ужгородського державного університету.
• 1966—1969 — медбрат неврологічного відділення Ужгородської обласної лікарні.
• 1969—1970 — лікар-анестезіолог Великоберезнянської райлікарні Закарпатської області.
• 1970—1972 — клінічний ординатор, 1972—1974 — аспірант Київського НДІ хірургії.
• 1974 — лікар-нейрохірург Київського НДІ нейрохірургії.
• 1974—1983 — асистент кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів.
• 1983—1992 — старший науковий працівник Київського НДІ нейрохірургії.
• 1992—1995 — директор клініки невідкладної нейрохірургії, заступник генерального директора Науково-практичного об’єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф.
• З липня 1993 — завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до липня 2005, виборчій округ № 214, м. Київ, висунутий Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 15.29 %, 26 суперників. На час виборів: завідувач катедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Шупика, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (з червня 2002). Склав депутатські повноваження 7 липня 2005.

4 лютого — 27 вересня 2005 — Міністр охорони здоров’я України в першому уряді Юлії Тимошенко.

Березень 2006 — кандидат у народні депутати України від Блоку «Наша Україна», № 100 в списку. На час виборів: завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти, член НСНУ.

Вересень 2006 — січень 2007 — радник Президента України.

Головний нейрохірург УОЗ м. Києва (1985).

Голова філії нейрохірургів м. Києва (1985).

Голова комісії з підготовки нейрохірургів Української асоціації нейрохірургів.

Президент Всеукраїнської громадської асоціації боротьби з інсультами.

Головний редактор журналу «Судинні захворювання головного мозку».

Завідувач кафедри Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика, завідувач кафедри нейрохірургії (з липня 1993); радник Президента України (січень 2008 — березень 2010); член Ради НСНУ (з липня 2005); голова Національної ради з питань охорони здоров’я населення України (з лютого 2007).

Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (травень 2004). Ордени Святого Володимира, Нестора Літописця. Почесний громадянин міста Києва (2004). Державний службовець 1-го рангу (жовтень 2006).

Почесний професор Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського

Автор (співавтор) близько 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Розробив і підготував до прийняття понад 50 законопроектів. Підготовив близько 40 кандидатів і 2 докторів наук.