Він виконував навчально-тренувальний політ, і екіпаж мав право проводити його вночі. Він вилетів із військової частини в Бродах, опівночі раптово зник зв’язок із пілотом. І вже невдовзі стало відомо — ґвинтокрил впав та загорівся всього за 20 кілометрів від місця, звідки він злетів. Щоб загасити пожежу, що спалахнула після падіння літака, надзвичайникам знадобилося півтори години. У салоні були четверо членів екіпажу.

Їхні тіла вже знайшли, та триває ДНК-експертиза. Це командир 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України полковник Ігор Мазепа, бортовий авіаційний технік-інструктор капітан Василь Романюк, бортовий авіаційний технік старший лейтенант Павло Дацюк та льотчик-штурман старший лейтенант Владислав Попенко з Вінниці. Йому було лише 24 роки. Хлопець закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Після того у 2017 році відразу пішов служити у Броди. На своїй сторінці в соцмережі розмістив фото із дівчиною, мабуть, коханою… На фоні неба, яке так любив.

– Владислав зарекомендував себе лише з найкращого боку на службі. У 2018 році виконував бойові завдання в зоні ООС та був нагороджений відзнакою «Учасник АТО». Підготовлений був практично у всіх умовах як правий льотчик-штурман, — розповіли у військовій частині А2595. — Власної родини ще не встиг створити. Молодший брат загиблого теж навчається в Харкові на третьому курсі в університеті, аби присвятити себе військовій авіації.

Мама загиблого героя Тамара Анатоліївна родом із Немирівського району, працює у Вінницькому військовому шпиталі. Спеціальність — старша медична сестра відділення функціональної діагностики. Тато Валерій Васильович теж військовий, льотчик. Служить старшим офіцером у Києві. До цього працював старшим офіцером мобілізаційного відділу у обласному військкоматі, неодноразово виконував завдання на передовій… Колеги відгукуються про нього дуже добре, кажуть, що чимало зробив для розвитку армії.

За попередньою інформацією, прощатимуться із Владиславом Попенком цієї п’ятниці у Будинку офіцерів. Труну мають доставити літаком до Гавришівки. Похоронять воїна на Алеї слави.

Тим часом слідство розглядає кілька версій причин катастрофи військового вертольота Мі-8: технічна несправність, неякісне пальне, неякісна підготовка до проведення польотів. Та все ж основною вважають технічну несправність. Зараз вилучають документацію щодо вертольота. Самописці доставили на спеціалізоване підприємство у Києві, де вони мають пройти процес відновлення, адже під час падіння і подальшого загоряння гелікоптера вони пошкодились. Пізніше самописці передадуть до Міністерства оборони, де вже створили спецкомісію, яка займатиметься розшифровкою даних із самописців. Вирішується питання щодо надання житла та грошової компенсації родинам загиблих офіцерів.

Відзначимо, що ще одна смертельна катастрофа з військовим вертольотом Мі-8 сталася в цей же день, 29 травня 2014 року. Тоді бойовики збили вертоліт Національної гвардії України під Слов’янськом. Він доставляв на гору Карачун продукти, воду та бронежилети українським військовим. Тоді загинуло 12 людей, серед яких наші земляки — прапорщики Валентин Білошкурський і Віктор Липський.

Вікторія Снігур