Десятки вінничан, здебільшого молодь, зібрались для того, аби довести — життя після діагнозу рак триває і може бути цікавим. А головне, що позитивних історій, де пацієнти одужують все ж таки більше, ніж здається. Однією із організаторів стала Марина Кушнір. Дівчина про те, що важко занедужала на рак молочної залози, дізналась невдовзі після весілля. Втім, не зламалась і стала боротись. Підтримав її у цьому коханий чоловік. І вже на п’ятий день після «хімії» вони обвінчались, щоб бути раз і назавжди з Божою підтримкою. Однак через півтора року ремісії хвороба повернулась. Але Марина продовжує воювати за право бути здоровою та щасливою.
– Відколи усвідомила, що життя одне і недовговічне, стала цінувати кожну мить. Рак – це не причина сидіти дома і забити на життя. Так, це важкий шлях боротьби, й інколи біль, який поглинає тебе, забирає усі сили та намагається зламати дух. Але не потрібно піддаватись слабкості, це все тимчасово. Багато хто мене запитував, для чого ми організували пікнік для онкоодужуючих. Мовляв, я маю думати за себе і своє здоров’я. Але ж я і думаю. Саме цим пікніком ми хотіли показати, що ми такі самі люди як і всі. Хочемо так само відпочивати та радіти життю. І рак це не вирок, для мене не вирок. І своїм прикладом та прикладом інших, їхніми історіями боротьби і перемоги ми хочемо змінити думку суспільства. Адже, якщо я не почну з себе, тоді ніхто не зрозуміє наші позиви, – впевнена Марина Кушнір. – Між лікуванням ми такі самі звичні люди, як і ви. В силу матеріальних та фізичних обмежень ми не маємо змоги – поїхати відпочити, вільно посидіти в кафе, купити собі одяг. Ми можемо все це, якщо нам би хтось запропонував. Більшість онкоодужуючих самотні, не тому що вони хворі, а тому що не всі знають, як їм допомогти. А допомога різна, не лише матеріальна. Повірте, наша душа кричить про відпочинок, щоб відволіктись думками та відпочити фізично. Але чомусь так заведено, кимось придумано, що онкоодужуючий це вже кінець. Ні, не кінець. Ви не уявляєте скільки тих хто переміг, вони є і живуть серед нас, просто більшість намагається забути той важкий шлях. Тому ми хочемо показати людям, що наша боротьба важка, але можлива і реальна з підтримкою.
Під час пікніку усі охочі могли не лише поспілкуватись, відвідати майстер-класи та спілкування з психологом, а й скуштувати смаколиків та одягнути хіджабу, адже переважна більшість жінок через лікування втратили волосся. Самі ж учасники впевнені, що невдовзі знову зберуться на такий захід і запрошують туди всіх, адже це дуже важливо, оскільки змінює точку зору суспільства.
Віталіна Володимирова
Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
