Агроіндустріальний холдинг МХП вже кілька років поспіль проводить конкурс мікрогрантових проектів «Село. Кроки до розвитку». Даний конкурс спрямований на розвиток малого та середнього підприємництва серед сільських мешканців. З минулого року Могилів-Подільський район також почав брати участь в цьому конкурсі. Всього на розгляд комісії було подано понад 65 заявок. За умовами конкурсу грант у розмірі 50 тисяч гривень отримують 30 учасників. Наш район представив дев‘ять проектів, шість з яких здобули перемогу..

Одним з переможців, який отримані кошти витратив, як і планував на створення стрілецької площадки і успішно розвиває свою справу є житель нашого району Олександр Фомінов. Він реалізовує проект по військовому патріотизму «Цвіт нації». Комісію під час конкурсу цей проект зацікавив соціальною складовою: Олександр пояснив, що вбачає у розвитку стрілецького виду спорту – спортингу в першу чергу військово-патріотичне виховання молоді в умовах загрози міждержавних конфліктів, а також це розвиток туризму, фізичної культури та спорту на селі.

В липні минає рік, як Олександр Фомінов отримав на свій проект 50 тисяч гривень. Ми вирішили поспілкуватися з ним, щоб дізнатися, що його привело до такого виду спорту та що вдалося за цей час із запланованого втілити в життя та як конкурс «Село. Кроки до розвитку» допоміг у втіленні своєї мрії.

«Три роки тому дякувати моєму товаришу Роману Кіріліну, який запросив мене на вихідні постріляти, я зацікавився надзвичайно захоплюючим та  водночас складним видом спорту – стендовою стрільбою і безпосередньо спортингом. Спочатку дивився, як Роман стріляє по тарілках, а потім спробував сам і у мене вийшло. Відчув, що є потенціал стрілка. Тоді я поставив собі за мету не лише самому оволодіти спортингом, а й розвивати його на Могилів-Подільщині», – розповідає Олександр.

Перше питання, яке перед ним постало, як людині, якій за віком близько 50 років, стати професійним стрілком? Олександр все життя займався спортом, тому розумів, що для такого рівня, на який він замахнувся, треба шукати найкращих у цій справі на рівні України. «Я дізнався, що в Україні є олімпійський чемпіон, чемпіон світу та Європи  Микола Мільчев, до якого й поїхав в Одесу на олімпійську базу отримувати перші уроки. Коли ж перейшов на стендову стрільбу – спортинг мене почали тренувати майстри Київської і Хмельницької шкіл Сергій Крижанівський, Віктор Крижанівський, Олексій Бровков. Все було не дарма. Тільки в цьому році, я тричі повторив норматив кандидата в майстри спорту на чемпіонатах України», – зізнається Олександр.

Паралельно із ростом своєї майстерності Олександр Фомінов реалізовував другу частину мрії – розвиток стортингу на Могилів-Подільщині. На власній земельній ділянці за 18 кілометрів від міста він створив стрілецьку площадку. За особисті кошти облаштував її, офіційно зареєстрував та отримав ліцензію. Та цей вид спорту є надто затратним (від автора: обладнання оцінюється тисячами євро), тому коли власні кошти закінчилися, довелося шукати спонсорів та меценатів. Проте розуміли його не всі і не одразу, адже більш популярнішим і зрозумілим є футбол, волейбол, теніс, шашки. Та рук Олександр не опускав: стукав у кожні двері. Рік тому, весною він почув про конкурс мікрогрантових проектів від МХП «Село. Кроки до розвитку 2018». Не вагаючись написав свій проект «Цвіт нації» і виграв його. «На той момент, коли я брав участь у конкурсі, рух по створенню стрілкової бази практично зупинився, тому 50 тисяч гривень, які ми отримали, нас просто врятували. То була неймовірна підтримка, яку не можливо переоцінити. Ми за ці гроші придбали відповідне спорядження: станок, хронограф, який визначає швидкість вильоту снаряду,  будинок на дві кімнати для відпочинку спортсменів», – каже Олександр Фомінов.

Це дало можливість повноцінно тренуватися і готувати нових стрілків. За два повних стрілецьких роки Могилів-Подільська федерація стрілецьких видів спорту виростила 5 кандидатів в майстри спорту, 12 першорозрядників і близько 20 майстрів другого і третього розряду. Лише за минулий рік на базі стрілецької площадки було проведено чотири змагання: два обласних і два районних. А 22 червня пройдуть районні змагання, в цьому році вже вдруге.

А що ж далі? На сьогоднішній день Олександр є головою спортингу України у Вінницькій області і зупинятися на досягнутому не збирається: готується з однодумцями до світових змагань, які пройдуть в серпні в Угорщині. Вінницька область буде представляти 15 чоловік. Що ж до стрілецької площадки, то планує її вдосконалювати і робити державного рівня. «Зараз в планах – одна площадка і дві критих бесідки з інфраструктурою: водою, сонячними батареями, туалетами, кімнатами відпочинку. Більшість всього вже придбано і створено. Що треба обов’язково, так це огородити територію та поставити під сигналізацію», – ділиться планами Олександр.

Поки що їм доводиться обладнання під час змагань і тренувань привозити і відвозити назад, оскільки його там зберігати небезпечно, можуть розбити або розікрасти. На все разом необхідно ще не мало коштів, але Олександр надіється за півтора-два роки повністю укомплектувати базу. Для цього знову вкладатиме власні гроші і розраховує на підтримку небайдужих, та знову подає свій проект на «Село. Кроки до розвитку 2019» і розраховує на перемогу. У нього навіть є ідея запропонувати холдингу стати меценатом, а в подальшому використовувати базу для працівників МХП.

Як воно буде далі, покаже час, а на сьогодні Олександр Фомінов реалізовується як спортсмен і як особистість. І приємно, що в цьому його підтримує сім’я. «Сім’я у нас одне ціле. Ми живемо одними думками і поглядами», – з гордістю зізнається Олександр.  Син, як і батько на чемпіонаті України по стортингу показав прекрасний результат – перший розряд: вибив із 100 можливих – 78 і зайняв перше місце. Дружина Олена стала професійним суддею. До речі, єдина суддя по стрілецьких видах спорту у Вінницькій області. Вже другий рік судить кубки і чемпіонати України.

Отак з вихідного дня, який Олександр Фомінов із другом кілька років тому провів на стрільбах з’явилася справа життя і не лише його та його сім’ї. Та якби не компанія МХП, який подав вчасно руку допомоги, Олександр зізнається, що результату, який є на сьогодні, він би не зміг досягти.

Лариса ЗНАК