Таємна операція «Анадир»…

Це було розгортання радянської ракетної дивізії на Кубі, яка закінчилась так званою Карибською кризою у жовтні 1962 р., коли мало не розпочалась ядерна війна. Ветерани-зв`язківці батальйону, що обслуговували дивізію 40-ї Вінницької армії стратегічного призначення, передислоковану на Кубу, розповіли про незабутнє.

Як цензура зганьбилась

– Вінничанин Михайло Волошин, мій брат, у листі батькам у с. Підлісний Ялтушків Барського району, зумів повідомити, де він служить — хоч це було суперсекретно! На листівці він намалював змійовик у бочці, якими користуються для виготовлення «вогненної» рідини. Народна назва бочки — «куб». Отже, змійовик-охолоджувач і натяк у листі повинні були дати ключ до правильного прочитання. Однак батькам, яким тоді було за 60 літ, цієї «китайської грамоти» розібрати не вдалось. Вони просто раділи звістці від четвертого, наймолодшого, сина, який виконував військовий обов`язок.

А для мене, газетяра, виявилось нескладно розгадати ребус. Коли приїхав у рідну хату до батьків, зразу ж отримав конверт зі штампом «Солдатское письмо. Бесплатно». Я сказав рідним, що Михайло служить на Кубі, а від листа розвіяв попіл. Таємницю довелось зберігати недовго – через півроку учасників операції «Анадир» відправили на відпочинок до рідні. Ось так сільські хлопці посадили в калошу охоронців таємниць колишнього СРСР.

Десерт по-кубинськи

На Кубі телеграфіст Ігор Кручкевич вирішив поласувати екзотичними плодами. І невдовзі опинився у руках місцевих лікарів, бо наші військові медики не могли дати ради. Виявилось, що Ігор об`ївся плодами каучукового дерева. Вони так склеїли його травну систему, що у ній повністю зупинився рух — ні туди, ні сюди!

Розв`язка цієї ситуації була двоякою. По-перше, зв’язківець радів, що звільнився від «харчів» з острова Свободи і знову став у лави традиційного ранкового шикування. А по-друге, командир роти скомандував йому вийти із шеренги і дав такого ляпаса, що боєць не встояв на ногах. «Що б я сказав твоїй матері, якби ти тут окочурився!?» — пояснив капітан свій «виховний вчинок».

Прибулих вітав… ведмідь-«комсомолець»

29 листопада 1962-го турбоелектрохід «Балтика» із розсекреченими «спеціалістами сільського господарства» узяв курс із Гавани. І перед Новим 1963-м роком причалив у порту Балтійська. Не встигли ракетники відчути землю під ногами, як довелось знову похвилюватись: до них із привітанням вистрибом летів… ведмідь. Правда, переляк був коротким, бо клишоногого догнав матрос із «виховною довбешкою». Виявляється, бурий симпатяга у порту – це дарунок військовим морякам Балтійського флоту від учасників комсомольської конференції у Красноярську.

Замість осетра – порожня таця

На означення успішного завершення операції «Анадир», нав`язаної Кубі імпульсивними діями тодішнього радянського лідера Микити Хрущова, для її учасників організували урочистий прийом. Ті, хто вже бував на таких урядових заходах, попередили молодого офіцера Миколу Ніколаєнка (до виходу на пенсію полковник, нач. штабу цивільної оборони Вінниччини) та інших новачків, що слід пильнувати за осетром. Це найоригінальніша і найбажаніша закуска! Та коли керівне панство на чолі з Микитою Хрущовим узялось закушувати, то таця із царським осетром до ракетників дійшла порожньою…

Розповів Микола
Волошин, вінничанин