Обласний прокурор дає гучний брифінг та впевнено озвучує звинувачення без доведеної провини, що ніби–то посадовець та керівник приватного підприємства вступили у злочинну змову і створили умови для отримання неправомірної вигоди від перевізників, які ж насправді самі запропонували свою допомогу у ремонті під’їзної дороги до м. Козятина.

Після тих подій минуло 8 місяців. Дорога радує жителів та гостей міста. А за гарну ініціативу та благі наміри Віктора Слободянюка двічі відстороняли від роботи. Разом з тим по справі у сторони обвинувачення немає вагомих доказів.

Тож враховуючи, що в ЗМІ активно поширюються повідомлення щодо суду по даній справі, надаємо інформацію з перших вуст.

Розповідають перевізники

Обурення висловлюють перевізники, які причетні до справи, адже вважають безпідставними усі звинувачення відносно голови районної ради та наголошують, що посадовець абсолютно ніякого тиску на них не чинив. Кажуть, мови про вимагання коштів взагалі не було, навіть навпаки – голова не погоджувався на те, щоб перевізники докладали свої кошти, бо гроші тяжко заробляють свої мозолями, а ті, хто обраховує прибуток в доларах, залишаються осторонь.

Петро Лавренюк та Вацлав Сачинський із Жежелева, які займаються вантажними перевезеннями, розповідають, що група перевізників захотіла долучитись до співфінансування ремонту під’їзду до м.Козятин від дороги Кременець – Біла Церква, адже чи не найбільше її експлуатують. Порадившись між собою, вирішили хоч якось докласти свою частку до ремонту, бо ж тоді матимуть моральне право користуватись дорогою.

– Допомогу запропонували, прийшовши до голови районної ради, – розповідає один із перевізників. – Але Віктор Миколайович спочатку не погодився. Потім спілкувались з ним ще декілька разів і вже наприкінці жовтня минулого року домовились про співпрацю. Нам сказали контактувати безпосередньо з виконавцем робіт та офіційно провести кошти через банк.

Перевізники зазначають, що вважали за розумне співпрацювати напряму з організацією, яка ремонтує дорогу і навіть подумати не могли, яке трактування отримає їхня добровільна ініціатива. Кошти в сумі 95 тис.грн. були передані в банк в присутності керівника фірми-виконавця робіт. Розповідають, що ніяких квитанцій не вимагали.

– За нашу допомогу Віктор Слободянюк пропонував подякувати через газету, але ми відмовились, бо ж робили це не задля піару, а щоб долучитись до гарної справи та вільно користуватись дорогою.

Звертають увагу на цікавий факт: коли перевізники скидались грішми, то купюри були в основному номіналом 500 грн. А в ЗМІ є фото вилучених коштів у будинку директора фірми, що виконувала роботи, і там купюри по 200 грн. До того ж вони не мічені. Тож невже людина не має права зберігати вдома гроші? Тим паче чому дивуватись, якщо мова йде про бізнесмена.

На завершення чоловіки розповідають, що не один раз у вихідні бачили, як пари, які щойно побрались, приїжджали на відремонтовану дорогу для фотосесії. Дійсно, гарно виглядає довга липова алея та нове дорожнє покриття, особливо, якщо згадати якою була дорога до ремонту і яке негативне враження справляла.

Безчинство та замовна справа

Прокоментував ситуацію голова районної ради Віктор Слободянюк.

– Адвокати, які приймають участь у моїй справі кажуть, що такого свавілля у своїй практиці ще не бачили, – зазначає Віктор Миколайович. – Відбувається грубе порушення закону тими, хто мав би стояти на його сторожі. Це яскравий приклад відсутності на Вінниччині правоохоронної системи. А кримінальне провадження стосовно мене – не що інше як політичне замовлення! А хто є замовником і з якою метою все було організовано, я здогадуюсь.

З призначенням нового голови райдержадміністрації йому було обіцяно, що буде «розчищена дорога» для безперешкодного проведення виборів та виконання тих завдань, які перед ним ставитимуть. Голова райдержадміністрації неодноразово їздив до губернатора і казав, що я заважаю йому робити вибори. Хоча сьогодні ніхто не зможе засвідчити якийсь тиск з моєї сторони під час передвиборної агітації, чого не скажеш про голову райдержадміністрації. Я ніколи цим не займався і не збираюсь, бо люди у нас самосвідомі і самі розуміють, кому за них голосувати.

Однієї із причин фабрикації своєї справи Віктор Миколайович називає бізнесові інтереси осіб, які все життя пропрацювали на державних посадах і мають досить серйозні статки, хоча ніколи офіційно не перебували в бізнесі.

– Я хотів би, щоб закон про незаконне збагачення був прийнятий. Є сьогодні сірий кардинал Вінницької області – лобіст Юзефо-Миколаївського цукрового заводу, нині діючий народний депутат, який в певних колах озвучував, що він мене посадить. Після обрання його до Верховної Ради телефонував до мене і пропонував мені мовчати в той час, коли розграбовуватиметься Бродецький цукровий завод. На що отримав відмову. Після цього до мене приходили його представники, які мали різати завод, пропонували мені 1,5 млн.грн. за мовчання. Я їх відправив з кабінету, сказавши що ніякі гроші тут не зарадять. Бродецький завод знищувався, як сильний конкурент. Я стояв на позиції його збереження. За сприяння таких чиновників, навіть попри рішення Верховного Суду, було змінено свідоцтво на право власності і надано дозвіл на порізку заводу.

Причетні до справи чиновники з облдержадміністрації в особі першого заступника губернатора, який був у мене в кабінеті разом з екс-головою райдержадміністрації Оркушою. Зокрема посадовець з області погрожував мені та озвучував деяким депутатам облради, що посадить мене. Також можу назвати тут ім’я заступника голови облдержадміністрації Крученюка, який має марення щодо народного депутатства. Підтвердженням цьому є його реєстрація кандидатом на вибори до Верховної Ради. Цим людям просто нецікаво, щоб в Козятинському районі робилось щось на краще. Багато своїх зусиль вони доклали і до розвалу лікарень. Тож поки наведені факти матимуть місце, у нас пануватиме хаос та безчинство.

Приходили до мене й ті, хто займається скупкою землі, обдурюючи людей, а також втручається в діяльність сільгосппідприємств Козятинського району.

В даній справі певну роль грає балотування мене від Аграрної партії до Верховної ради України.

Я був би радий, якби дехто з вище названих осіб займався благополуччям нашого району. Але за той період, коли фабрикувалась моя справа і я був відсторонений від роботи, районною владою нічого не було зроблено для розвитку Козятинщини. Разом з тим, прийшовши на дану посаду я ініціював питання ремонту та відновлення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Пролісок», ремонт пологового та гінекологічного відділення в Козятинській ЦРЛ. Зроблено під’їзну дорогу до районного центру, вартість 1 м² якої становить 190 грн. при товщині дорожнього покриття в 9 см. Коли в той же час ямковий ремонт у нас по району проводився за 340 грн. за 1 м² при товщині в 2-3 см. Я вів перемовини з керівниками залізниці про встановлення нового знаку – «Журавля» на в’їзді в місто та облаштування території. Але через проблеми, які мені створювали, це неможливо було втілити в життя.

При сьогоднішній ситуації із недофінансуванням районної лікарні облдержадміністрація зайняла позицію байдужості. Їх не хвилює чи отримують люди заробітну плату. Вважаю, що недолугість місцевих керівників лише сприяла незадоволенню владою та програшу Порошенка на виборах. Адже якби вони займались конкретними справами розвитку регіону та покращення благополуччя громадян, то і був би відповідний результат у того, кого вони представляли. Люди просто були доведені до відчаю.

Зважаючи на ті зміни, які хоч і не просто, але відбуваються у суспільстві, хочеться сподіватись, що все–таки нарешті запанує правосуддя і правоохоронна система чесно і відповідально буде виконувати своє пряме призначення – відстоювати та охороняти інтереси громадян, а свавіллю, прикладом якого стала моя справа, буде дана відповідна оцінка. За що ці люди отримують заробітні плати? Побувавши в такій ситуації, задумуєшся, скільки безневинно засуджених сидить за ґратами.

Голова ради наголошує, що у його справі потерпілої сторони як і нанесеного збитку та заяви немає. Є лише рапорт якогось оперативника, що ніби-то головою Козятинської районної ради може здійснитись злочин. Невже ми залишились у 1937 році?

– На основі цього в мене проводять обшуки, мене затримують та імітують слідство. Хоча за цей період слідчі нічого не робили, не проводили допитів і тільки після клопотань моїх адвокатів суд зобов’язував їх вчиняти хоч якісь дії. Мене попереджали, що справа затягуватиметься просто для того, щоб вибити мене з колії. Те, як це позначилось на моїй репутації, це одне, але найбільше постраждали мої рідні.

Вражає безпідставна прес-конференція головного прокурора області, в ході якої порушено презумпцію невинуватості і проголошено, що я злочинець, хоча на той момент мені не було вручено підозри.

Віктор Миколайович зазначає, що вручення обвинувального акту прокурором здійснено поза межами його повноважень, визначених КПК України. Тому відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України не підлягає виконанню. Дані дії прокуратури області оскаржено до Державного бюро розслідувань, яким буде прийнято відповідне рішення.

Передача моєї справи до суду, це просто відтермінування того моменту, коли доведеться відповідати за скоєння злочину проти прав та свобод, проти мене особисто і тієї людини, яка робила дорогу. Хочу зазначити, що лише на минулій позачерговій сесії було виділено 312 тис.грн. для того, щоб нарешті з ним розрахуватись за виконану роботу.

В матеріалах справи є відеозапис з мого кабінету, зроблений прихованою камерою, на якому все чітко зафіксовано – те, як до мене приходили перевізники. Потім заходив підрядник і говорив, що йому потрібно 425 тис.грн. для того, щоб розрахуватись за бітум. На що в присутності представників технагляду і головного бухгалтера я повідомив про відсутність повної суми, на той час було лише 280 тис.грн. і 95 тис. грн.. мали докласти перевізники. То про яке вимагання грошей йдеться? Ніяких коштів у мене знайдено не було. Але в ЗМІ поширюються яскраві фото з ніби-то вилученою сумою.

В минулому році у мене були перевізники з Вінниці. Вони також вносили 100 тис.грн. і заключали угоду з підрядником. Якби я таким шляхом заробляв гроші, то я мабуть не розказував би ці всі речі. З липня місяця минулого року спецслужби прослуховували всі мої розмови. Тож якщо не в цій, то в іншій справі виплили б факти моєї незаконної діяльності. Але цього не було. Тому особи, які знаходяться при владі та особисто порушують закон для заробітку грошей, думають про інших своїми мірками.

Я знаю, що люди об’єктивно оцінять наведені мною факти і сформують власне бачення. Тим часом я вірю, що справедливість візьме гору, а всі причетні до фабрикування моєї справи особи будуть заслужено відповідати за свої вчинки.