Про те, що головний лікар медичного центру №3 Тетяна Малик раптово звільнилась протягом одного дня — говорить чи не все місто та медичний колектив, пацієнти. Написала заяву «за власним бажанням». Хоча кажуть, що департамент охорони здоров’я хотів звільнити її за статтею — зловживання службовим становищем без права займати керівні посади. Про це та період її керівництва колишні підлеглі розповіли в редакції. Ось їхні припущення щодо раптового звільнення і чому це сталось.

– Коли Тетяна Анатоліївна була головним лікарем, то встановила справжній деспотичний режим. Медперсонал чув тільки погрози, приниження і розтоптування людської гідності. На нашу думку, незаконно звільнила з реєстратури п’ять працівниць. А після розмов на підвищених тонах санітарка зомліла. Були такі порядки, що персонал медичного центру мусив здавати гроші на день народження, інші свята. Причому з лікарів по 1 тисячі гривень, з медсестер — по 500 грн., з охоронців — по 200 грн., з санітарок теж по 200-100 грн. На 8 Березня теж гроші збирали, на День медика. Навіть на день ангела! На початку року проводилася акредитація (вона відбувається раз на два роки). То на цю акредитацію зібрали, кажуть, з підлеглих 58 тисяч гривень — для того, щоб годувати-напувати комісію… Тому представники нашого медзакладу не витримали і поскаржилися до департаменту. Далі це питання стала вивчати комісія міськради. В ній був і депутат міської ради Борис Гройсман, батько прем’єра. Вони потім приїхали до лікарні, зайшли до кабінету лікаря. Довго там говорили. І саме після того головний лікар раптово написала заяву на звільнення. Ви бачили, щоб хтось добровільно писав заяву із поста головлікаря? І щоб так швидко звільнили без пояснень?

Але звільнитись — не значить забути про наведені факти, які ми просимо перевірити правоохоронців. Крім того, у штаті протягом шести років рахувався двірник, хоча його насправді не було. Хтось же отримував зарплату за того двірника ці всі роки? А роботу двірника виконували сторожі та санітарки. Є у штаті і посада інженера з цивільного захисту. За нього теж хтось отримував гроші. Якщо на дні народження чи інші свята люди були змушені давати свої гроші, то на двірника та інженера гроші виділялися з бюджету. Це ж нецільове використання бюджетних коштів! По колективу ходять розмови, що з приводу порушень в закладі заведено кримінальну справу. Але ніхто там нічого не пояснює, керівника не призначають. Чому все так втаємничено? — запитують читачі і додають:

– Нині Тетяна Малик ніде не працює, змінив посаду і її чоловік Леонід Малик. Раніше він працював завідуючим відділення загальної хірургії у лікарні на Київській. А тепер його призначили у гнійне відділення.

Зараз обов’язки головного лікаря виконує Олена Кощеєва. Довгий період деспотичного керування, на щастя, завершився, тепер працюється легше. Але знаємо напевне, що в такій ситуації побував не лише наш медичний заклад.

Зрозуміло, що це звернення до редакції ми не змогли залишити без коментарів.

Директор департаменту охорони здоров’я міської ради Олександр Шиш заглиблюватися у пояснення не став. Відповів коротко: «З головним лікарем Тетяною Малик був підписанй контракт. Однак він був припинений згідно з поданою нею заявою на звільнення за власним бажанням. Це звичайна практика, нічого особливого, тому ще щось пояснювати з цього приводу не бачу необхідності».

Людмила Грабович взагалі відмежувалась від цієї справи — пояснила коротко: це не компетенція обласного департаменту. Звільнилась і звільнилась — це її право.

На захист Тетяни Малик стала заслужений лікар України, викладач медуніверситету Галина Черешнюк.

– Знаю Тетяну Малик як досвідченого керівника. Вона як педіатр — дуже відповідальна. Бо так нас вчили… Ви ж розумієте, що таке відповідати за немовлятко і кожну дитину. Вона була вимогливим керівником — а у нас вимогливих не люблять. Думаю що всі ці звинувачення — плітки недоброзичливців, а називають факти — нехай йдуть до поліції. Про чоловіка — повна нісенітниця. Він лікар від Бога. Але вік — було важко, тому сам попросився. Там же яка лікарня — щоденнно жертви катастроф, порятунок життів…. Його ще вмовляли не йти… Я знаю цю ситуацію. А чого сидить вдома? Бо вона вже пенсійного віку — їй 62 роки. А керівника в цей лікувальний заклад, як мені відомо, скоро виберуть відкритим конкурсом. Туди свої документи можуть подавати всі бажаючі, що мають кваліфікацію.

Вже на місці лікарі неохоче коментують ситуацію. Мовляв, звільнилась і звільнилась… Все вже у минулому. Хоча багато хто натякнув — диму без вогню не буває.

Надані нам телефони керівника, яка так раптово і загадково написала заяву на звільнення, були поза зоною. Тому готові вислухати саму Тетяну Малик та інші точки зору.

Андрій Власенко