Унікальний розкішною декоративною, ліпниною всередині, покоях в мавритансько-єврейських мотивах та українському еклектичному стилі. Втім, у кімнатах, де ще 150 років тому влаштовували пишні бали, тепер розруха та сміття. Але на потік туристів до мальовничої місцини це не впливає і вони активно їдуть, аби побачите одне із архітектурних див країни. Днями небайдужі навіть зареєстрували петицію до Президента з проханням виділити кошти на реставрацію будівлі. Однією із ініціаторок стала волонтер та педагог з Вінниці Юлія Брилюк.

– У своєму житті я бачила дуже багато маєтків, замків, фортець як в Україні, так і поза межами. Серед них Петергоф, Несвіжський замок у Білорусі, Версаль та багато інших. Але, побачивши маєток у Вищеольчедаєві, я була просто вражена, нехай він і порівняно невеликих розмірів, але у ньому все автентичне. Вікна, в які дивилися господарі замку — цукрозаводчик Нафтул Коган і його дружина, — підлога, якою вони ходили і влаштовували бали у залі, балкони (вандали вже встигли зрізати металеві ковані перегородки), неймовірні картини на стінах та стелі, а ще в декількох кімнатах збереглися каміни. Споглядаючи фото попередніх років, зроблені іншими туристами, помітила, що в маєтку ще були люстри, але, на жаль, зараз вони вже вирвані, залишилася одна в зимовому саду, але туди просто не змогли добратися, бо там вогко і прогнила підлога. Моє серце стискається, коли я згадую, як там гуляє вітер і заливає дощ у вибиті шибки, як валяються шматки ліпнини та подекуди вирвані двері, а ще пляшки і сміття, які принесли так звані відвідувачі. Це неймовірна перлина, яку треба терміново рятувати, адже маєток пережив голодомор, війни, революції і залишився неушкодженим, то чому зараз ми допускаємо його руйнацію? До речі, біля маєтку був великий парк, якщо його відновити, це буде незвичайне місце. Насамперед варто відновити вікна, двері, провести опалення, зробити ремонт даху. Має бути створений державний комітет, куди варто залучити до реалізації місцеву громаду. Це може бути спільний проект з бізнесом, чудова ідея — музей з готелем.

У сільській раді Вищеольчедаїва про сумну долю садиби знають. Кажуть: неодноразово звертались до інвесторів та посадовців за допомогою, але обіцяного так і не отримали. Тож тепер разом із благодійним фондом готують проект на конкурс. Планують зробити ремонт і облаштувати музей.

– Рішенням Вінницької обласної ради «Особняк цукрозаводчика» був взятий на державний облік як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення. До 2011 року там знаходився дитячий садочок, але сталась пожежа і малечу перевели тимчасово до школи. Чекали, поки відремонтують приміщення, але коштів ніхто не давав. За бюджет сільради тримали сторожа, то вдалось трохи зберегти. Але зараз і такої посади немає, а дітки ходять до колгоспного садочка, — каже голова Тетяна Квятковська. — Не один раз до нас приїжджали спеціалісти та визначались з об’ємом робіт. Востаннє були два роки тому, і тоді мова йшла про 10 мільйонів гривень. Скільки зараз потрібно — невідомо. Але далі обіцянок справа не пішла. Тим часом маєток потерпає від вандалів, а туристи продовжують їхати. Інвестори не зацікавлені вкласти кошти, бо вони переживають за прибуток. Своїми силами ми пробували знайти нащадків Нафтула Когана, скоріш за все, вони мешкають у Німеччині. Публікували інформацію в соцмережах, поки безуспішно. Вся надія на вашу газету та читачів.

Вікторія Снігур