Один із тих, хто її вирощує, власник розплідника у Микулинцях Олег Вагін. Його господарство вирощує саджанці десятків культур, серед яких лохина, ожина, журавлина, смородина….
— Дійсно, багато моїх колег-садівників давно знають, що таке жимолость, і пробують її вирощувати. А ось статистика свідчить, що близько 60 % потенційних покупців жодного разу її не пробували. Причина у відсутності промислових плантацій з цією ягодою на Вінниччині.
Я чув лише про одну, але там старі сорти, які будуть смачними лише тим, хто віддає перевагу кисло-солодкому смаку перед чисто солодким, також присутня там гіркота. Але зараз виводять нові канадські та бахчарські сорти російської селекції із солодкими та більшими ягодами, – каже Олег Вагін. – Вони чудово приживаються там, а ось в Україні, де тепліше, зріст загальмовується за рахунок спеки. Рослина дерев’яніє, і її потрібно підживлювати. Ранньою весною на талий сніг використовують сульфат амонію або сечовину в залежності від кислотності ґрунту. Зиму жимолость переносить дуже добре, тому накривати не потрібно. Навіть вкорінені живці залишаємо на вулиці. Плодоносить кущ не відразу, потрібно кілька років почекати. Урожай збирають у перших числах травня і до кінця червня. Ягоди легкі, і легко їх пошкодити. За кордоном їх через це часто переробляють на джеми та додатки до йогуртів.
Додамо, що 100 г жимолості містить добову норму вітамінів В1, В2, В9, С, Р, а також йоду та кремнію. Крім цього, ягода відома дуже високим вмістом антиоксидантів і є дуже смачним засобом для профілактики онкологічних захворювань. Крім цього, жимолость покращує імунітет; поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту; виводить з організму токсини; вживається для профілактики серцево-судинних захворювань, знижує артеріальний тиск. А смак ягоди такий насичений та унікальний, що маємо десятки різних думок, на що він схожий. Тому радимо скуштувати та скласти власне враження про цю диво-ягоду.
Віталіна Трудько