«Доброго дня, шановна редакціє!

Звертаються до вас мешканці с. Носківців Жмеринського району. За нашим селом поблизу сільського ставка колись були землі запасу. Їх ніхто не мав права чіпати… Загальна площа близько 30 гектарів. Кілька десятків гектарів забрали рейдерським наскоком! Розорали їх, засіяли пшеницею у 2016 році. Ясна річ, що це все відбулось не без «добра» згори. Хоча ця ділянка — захисна смуга водойми, де заборонено займатись будь-якою господарською діяльністю. Врешті, врожай зібрали. Ми просили чужаків, аби вони переорали поле та засіяли його травою, але ті нічого так і не зробили… На це рейдерство усі заплющують очі…

Громада села хоче, аби там було пасовище. Загалом, може бути вісім ділянок. З 2017 року ми штурмували районний та обласний Держгеокадастр, обласну, районну, сільську владу — марно. Усі перекидали один на одного — Вінниця на Жмеринку, Жмеринка — на сільську раду. Спільними зусиллями ми, врешті, змусили сільську раду, аби вони на черговій сесії змінили статус цих ділянок: замість земель запасу — пасовище. Врешті, голова сільради погодив нам під пасовища п’ять ділянок. Ще три — ні в яку… Мовляв, їхній статус ще не визначений, їх не можна чіпати! Чому так? Коли я особисто спілкувалась із одним із чиновників, чому нашу землю нам не віддають, він сказав: «У нашій державі все може бути! Хто вкрав перший, той й перший!»

Я зверталась до поліції, де мене довго відмовляли писати та приймати заяву, телефонувала на «гарячу лінію» Кабміну! Усе марно! Чому сільські люди не можуть отримати рідну землю у рідному селі? Що нам робити? Чому не маю права на землю я, мама сина-інваліда першої групи, та мої односельці?

З повагою,
Людмила Свердлікова — від імені громади
села Носківців Жмеринського району».

– На жаль, наше село усе потерпає від земельного рейдерства. Ось, наприклад, один фермер незаконно захопив та розорав декілька гектарів. До сільського бюджету не сплатив й копійки. Врешті, ми знайшли спільну мову та спрямуємо ситуацію у правове поле, — повідомив сільський голова Анатолій Лавров. — Про пасовище… Землями за межами населеного пункту, згідно з чинним законодавством, займається виключно обласний Держгеокадастр. Ми на сесії сільради не заперечуємо проти створення пасовища на визначеній ділянці. Вже офіційно почали громаді виготовляти документацію. СФК «Вінницька промислова група» виділяє кошти та організовує вирішення цих питань.

Але ось сюрприз — виявляється, чотири ділянки загальною площею десь вісім гектарів вже видали якимось невідомим громадянам… Не сільським. Чому їм? Хто це? Тож яка тут роль сільської ради? Я сам терміново скерував звернення та запити до усіх владних органів, аби терміново розібратись із цим неподобством!

А у прес-службі обласного Головного управління Держгеокадастру так пояснили ситуацію:

– Відповідно до наказу Головного управління від 20 листопада 2018 року /№ 2-15669/15-18-СГ «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою» Носковецькій сільській раді Жмеринського району надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовно площею 151,14 га для створення громадських пасовищ.

Вказаний наказ є підставою для замовлення та розробки проекту землеустрою. Наразі подальша реалізація вказаного наказу залежить виключно від волевиявлення Носковецької сільської ради Жмеринського району. На урядову «гарячу лінію» надійшло звернення даної громадянки, де ставилось питання перевірки законності використання земель і дій сільської ради. Тож головним управлінням запроваджено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території сільради. Зокрема й тих ділянок, що вказані у зверненні громадянки. Про результати буде повідомлено додатково.