Саме цього дня, на прохання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

З початку незалежності тисячі українських військових побували в миротворчих місіях. Навіть ніхто з них не міг і подумати, що однією з гарячих точок стане Україна. Але до Дня українських миротворців гвардійці розповіли про свої не легкі відрядження до «гарячих» точок, в інших країнах далеко від рідної домівки.

Сергій Малогулко був одним з тих, хто потрапив на Іракську війну. У складі коаліційних військ під проводом США сержант Малогулко служив командиром інженерно-саперного відділення аеромобільної роти 95 окремої десантно-штурмової бригади.

«Перш ніж потрапити до Іраку, ми проходили трьохмісячну підготовку в Болграді. Де нас навчали діям на блокпостах, під час патрулювання та розмінування вибухових пристроїв, оскільки я був командиром саперного відділення, це для мене було найважливіше. Звідти в складі роти ми прилетіли до місця служби, а саме до міста Ель-Кут провінції Васит», – розповідає Сергій.

Миротворча місія в Іраку включала безліч завдань.

Це і підтримання безпеки у зоні відповідальності, супроводження конвоїв, гуманітарних вантажів, несення служби на блокпостах, патрулювання, охорона органів місцевого самоврядування, релігійних та історичних пам’яток, мостів, джерел питної води та інших важливих об’єктів та багато іншого.

«На той час мені було 26 років, молодий, сповнений сил, кров грає, про те, що мене можуть поранити чи навіть вбити, не замислювався. Дякувати богові, що повернувся живий та неушкоджений. Але перебираючи в пам’яті ті події, тільки зараз по-справжньому усвідомлюю, що міг і не повернутися… Така собі військова романтика», – ділиться спогадами Малогулко.

Сергій згадує холодний вересень 2004-го, каже, що перший місяць дуже важкий був, через те, що повинен звикати не тільки до клімату, а й до всього решти, коли не знаєш, що на тебе чекає.

Нагадаємо: перші серйозні бої в Іраку розпочались у квітні 2004 року, в місті Ель-Кут, в результаті чого загинув 1 і були поранені 2 військовослужбовців. Після нападу патруль вийшов із зони бою і зайняв кругову оборону. Пізніше, один з поранених помер.

Як сказав Сергій Малогулко, він був командиром відділення саперів, за його словами вони знешкодили понад 10 вибухівок. Міни були різні.

«Розмінування — це тонка, обережна та повільна робота, яка потребує великих умінь та терпіння», – додає Сергій.

Він каже, що вибухівки часто зустрічались в містах на вулицях , особливо біля машин та на самій дорозі.

«Робили все обережно. Кожен розумів, що помилка може вартувати життя, твого та твоїх товаришів», – згадує сержант Малогулко.

Зараз лейтенант Сергій Малогулко проходить службу у військовій частині 3028 Західного оперативно-територіального об’єднання, на посаді офіцера-артилериста. Каже, що участь у бойових діях як за кордоном, так і на нашій землі дали великий та безцінний досвід, який ніколи не забути.

З початку 2014 року Сергій понад 10 разів виконував бойові завдання в зоні АТО та ООС.

«Дивишся на розвалені снарядами будинки, розбиті обстрілами дороги – і згадуєш схожі картинки в Іраку, – продовжує Сергій. – Але там була чужа земля, чужа війна. А тут все рідне, міста, селища, люди…».

Закордонна військова операція в Іраку є наймасштабнішою за всю історію незалежної України, постійна військова присутність в Іраку складала до 1690 військовослужбовців, а всього, військову службу в Іраку та Кувейті пройшло близько 6100 українців, 18 з яких загинуло та понад 40 отримали поранення.

«З кожним роком миротворців все менше та менше. Більшість товаришів після тривалого часу я зустрів у 2014 році, в зоні АТО. Але коли зустрічаємося, здається, і не розлучалися.

Нагадаємо, що українські миротворці брали участь у понад двадцяти миротворчих операціях ООН. За роки незалежності «блакитними беретами» стали понад 40 тисяч українців, 54 військових загинули.

Група інформації та комунікацій військової частини 3028