Хлопці, що тут було за цей час? Бо на цьому «маленькому еко-плоту” ми влаштували справжню регату на Івана Купала в дивовижному місці – в селі Зяньківці за 80 кілометрів від Вінниці. Офіційно це можна назвати фестивалем «БугБезВіз», еко-культурологічним десантом, неофіційно – нальотом., – розповів про 9-денну «робінзонаду» на Бугу відомий вінницький бард Віктор Байрак. – Отже, друзі мої, я вам розповім про пригоди банди божевільних у великій і прекрасній глушині… Звісно, «провокатором» строення еко-плоту із пластикових пляшок виступи Саша-Борода чи просто Шемет-старший… Можете назвати цей виїзд, вихід та «виплив» за 15 км від Брацлава в селі, де залишилось 250 людей, фестивалем чи експедицією. Бо тут було і свято Івана Купали, пленери і майстер-класи з образотворчого мистецтва, живі концерти біля вогнища, справжнє кіно із програми «Вініціанського фесту», день юшки, екскурсії перманентна рибалка з копченням неймовірної кількості риби і навіть спорудження того самого катамарану.
– Скільки пляшок пішло на катамаран?
Спершу на 2 гондоли – 220 штук від води і пива… Але плавати на двох у двох було якось лячно і після перших ходових випробувань з катамарана був зроблений тримаран, додаванням ще однієї гондоли із 100 пляшок… Загалом вийшло десь під 300!
Внутрішня конструкція гондоли намальована на швидку руку, але кому треба, зрозуміє. Однак, можна простіше і набагато швидше, просто напхати в мішки пляшок і скріпивши мішки на стиках. Головне – оболонка. Вона повинна бути такою, щоб вода не проникала в гондолу. Тут потрібно акуратність і точність. Харчова плівка в поєднанні зі скотчем вам на допомогу. Досвід показав, що якщо не закріплювати стики плівки скотчем, під плівку заходить багато води, що дуже ускладнює гондоли. Гондоли з’єднуємо напівжорсткими конструкціями і мотузками. Потім робиться настил. Я зробив його з чого вдалося знайти в сараї, але це ризикований шлях. Дошки незвіданого стану легко можуть підломилися в самий невідповідний момент. Тому було вирішено наступного разу зробити настил з хороших дощок, спорудивши стаціонарну лавку для веслярів, а не використовувати табурети.
Я домовився з сільськими хлопцями, що коли буду приїжджати, тримаран завжди буде на воді і всі бажаючі зможуть ним користуватися, взявши у мене весла. А самі мореплавці будуть його берегти і охороняти від зазіхань прибульців. На тому і порішили. На знак подяки з усіма бажаючими під їх дикий захват був зроблений екскурсійний заплив
У сухому залишку нам з Шурою вдалося перетнути Ю.Буг в досить широкому місці і повернуться назад. Особливий комфорт був мною випробуваний під час риболовлі на спінінг. Ну і все…
Я вставав о 4-й ранку, ловив рибу (лящі, карасі та коропи) на вудку, солив, смажив і коптив… О 10-й був вже сніданок, були пісні та суцільне свято спілкування без мобільного та Фейсбуку… Були 2 Юри, Борода був із своєї Світланою та ще були 3 художниці, які малювали і не давали робінзонам сумувати. Ось таке вийшло свято! Добре, що туди не ходить автобус, бо вже б усе «зас..ли» і «ага…ли»… А так ще маємо чисті та тихі місця на Вінниччині, де
Можна просто божевільно відпочити від міста і людей. Були дуже раді гостям, але й без вас було класно…
Решта подробиць фесту «БугБезВіз» від Liudmyla Hararuk на її сторінці у Фейсбук.
Иногда жизнь преподносит сюрпризы, от которых хочется сесть на диван и переосмысливать окружающую реальность.