У неї з чоловіком Іллею довго не виходило зaчaти дитину. Пройшовши мільйон всіляких обстежень, виявилося, що ні вона, ні коханий не можуть мати дітей. Тоді вони вирішили удочерити дівчинку.

Імітація вaгiтнoсті була повною: Марина підкладала подушку під одяг і обговорювала по телефону результати УЗД і aнaлізів зі свекрухою. Вони з чоловіком вирішили поїхати за місто, сказавши всім, що «на свіже повітря», а по факту – щоб мати чоловіка не прийшла невчасно. «Пoлoги» пройшли успішно. Саме тоді у Марини стався перший конфлікт з матір’ю чоловіка Надією Сергіївною.

– Як ви посміли не покликали мене на виписку моєї внучки! Я близько не підійду до цієї дитини! – кричала розсерджена новоспечена бабуся, відвідавши молодих батьків, які після «пoлoгів» переїхали назад до міста.

І дійсно: до тих пір, поки дитині не виповнилося півтора року, бабуся її ні разу не бачила. Зате потім Надію Сергіївну немов прорвало: внучку вона бажала бачити щодня, вона душі не чула в чарівній білявій дівчинці. Так би все і тривало, якби не одне але: до четвертого року життя у малечі змінився колір волосся, і вона стала володаркою світло-рудої шевелюри. Тут і закралися у Надії Сергіївни сумніви в батьківстві Іллі.

Нишком від сина та зробила аналіз на спорідненість себе і внучки. Отримавши на руки папірець, що підтверджує відсутність родинних зв’язків, свекруха поїхала до сина додому розбиратися. Вломившись в квартиру з видом переможниці, Надія Сергіївна жбурнула результати експертизи в обличчя Марини і скомандувала:

– Ілля, збирайся! Ти повертаєшся додому! І поцікався у своєї гyлящoї дружини, хто батько її дитини!

Чоловік сам особисто збирав довідки для удочеріння, але знітився, обізвав дружину пропащою жінкою і поїхав з мамою. Через півгодини Марина отримала повідомлення від чоловіка: «Я не можу розповісти мамі про удочеріння. Через кілька днів повернуся, поговоримо».

А коли приїхав додому, Ілля заявив, що сваритись з мамою не хоче. Мовляв, розповів їй, що пробачив зраду і буде виховувати дочку, незважаючи ні на що.

Свого чоловіка Марина пробачила. Вони продовжують жити разом і виховують доньку. Тільки Надія Сергіївна псує моїй сестрі життя всіма доступними способами: всі сусіди в курсі, що дитину Марину нагуляла, родичі тикають пальцями, обзивають дитину…

А Іллю ситуація, що склалася, дуже навіть влаштовує. Він уже сам починає вірити в слова матері. Все частіше в його словах, звернених до дружини, прослизає фраза: «Це твоя дитина». А Марина його любить, і заради свого боягузливого чоловіка не сперечається з тим, що її виставили уособленням вселенського зла. Правду кажуть: любов зла…

Валентина,
читачка