Також на фасаді залізничної станції встановили меморіальну дошку з нагоди запеклих  боїв 26-27 липня 1919-го… Бо саме ці події  на Поділлі стали ключовим моментом кіно історії розгрому 54-го Революційного полку ім. Леніна під керівництвом Мішки Япончика… За цю славетну перемогу 3-я дивізія Армії Української народної Республіки отримана назву — «Залізна».

І рівно через сто років на меморіальній дошці у Вапнярці зображено Хрест Залізного Стрільця – відзнаку бійця, що за хоробрість та подвиги мав право називатись лицарем.

До речі, ці дошку минулої п’ятниці освятив  священник Православної церкви України – благочинний Томашпільського району протоієрей Олексій.

А головні події бою за Вапнярку – урок «живої історії» із панцирником, пушкою та стріляною відбувся на стадіоні «Локомотив».

Фактично тут було відтворено відому картину Артура Орленова із переможною атакою 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем… Тоді цей підрозділ несподіваним обхідним маневром взяв під свій контроль залізничну станцію Вапнярка з південного напрямку надвечір 26 липня 1919 року. А 27 липня  відбувся славетний бій між 7-им Синім полком Армії УНР та 54-м Революційним ім. Леніна Мішки Япончика, де останній разом зі своєю  бандою був розбитий українцями.

Це вже історія, але 100 років тому 45-а дивізія РСЧА Йони Якіра спробувала контрнаступом відбити Вапнярку… І кинула в бій було полк Мішки Япончика – відомого злодія з Одеси, який зібрав полк із кримінального елементу  єврейської національності та матросні… Цікаво, що цей  полк підпорядковувався іншому кримінальному авторитету – міфологізованому комбригу Котовському… І саме під селом Вербова  полк Мішки кинуто зійшовся із козаками полковника Вишнівського… Ці бої описують, як дуже жорстокі, із рукопашними сутичками на багнетах… І козаки зуміли відбити атаку «червоних» та розбили вщент полк Леніна із Япончиком так, «жуліки» та «матроси» кинули фронт під Вапняркою і втекли до Одеси… Дезертирів тоді довелося зупиняти більшовицькому спецзагону і в результаті перестрілки Мішку Япончика було вбито.

– Основні події відбувалися протягом 26 – 31 липня 1919 року. Власне, цими датами обмежується  Вапнярська операція. Бої за Вапнярський залізничний вузол вела третя «Залізна» дивізія армії УНР., – розповів про бої 1919-го  директор Центру історії Вінниці та учасник реконструкції Олександр Федоришен. – Тоді Армія УНР зайняла вокзал, контролювала його і обороняла від значно переважаючих сил противника… Це був один із визначних епізодів стратегічного наступ українського війська на правобережжі, що завершився «здобуттям» Києва наприкінці серпня 1919 року.

Цікаво, що відомий реконструктор із Вінниці  Віталій Головенько цього разу «воював» за «червоних»:

– Сьогодні я – командир «червонного» загону імені товарища Герца, який тоді захопив блокпост під Вапняркою… І не чекав на сміливу атаку Української армії., – розказав Віталій. – Звісно, це була інша війна, ніж тепер… І ми вклоняємось кожному Герою, що поліг за Україну…